22 квітня 2015 року в рамках заходів, спрямованих на подальше удосконалення законодавчого забезпечення розвитку реального сектору економіки, Інститутом законодавства Верховної Ради України проведено круглий стіл з проблем прискорення відтворювальних процесів в економіці України (на знімку).

 

 

Відкриваючи засідання, участь в якому взяли представники науково-освітянської сфери та громадськості, директор Інституту член-кореспондент НАН України Олександр Копиленко запропонував до обговорення проблему оновлення основних фондів як складову структурної перебудови економіки.
Модератор круглого столу — науковий консультант Інституту законодавства д. е. н. Валерій Сергієнко — проаналізував баланс основних засобів за видами економічної діяльності, ступінь їхнього зносу за регіонами України, а також структуру за кваліфікаційними групами та відзначив певну невідповідність чинного законодавчого поля рівню зазначеної проблеми.
Учасники дискусії заслухали три доповіді. Розгорнуту інформацію щодо ідентифікації об’єктів моніторингу — нерухомості та капітальних вкладень, а також прикладних питань статистичного обліку нерухомого майна суб’єктами господарювання представив професор Національного університету державної податкової служби України (НУДПСУ) д. е. н. Всеволод Ніколаєв. Загальнотеоретичним питанням відтворення нерухомості та прикладним критеріям стану нерухомого майна й ефективності його утримання присвятила свою доповідь докторант НУДПСУ к. е. н. Тетяна Ніколаєва. Аналіз фінансових можливостей технологічного відтворення переробної промисловості України було представлено у виступі провідного наукового співробітника Інституту економіки та прогнозування НАН України к. е. н. Інни Шовкун.
Завідувач відділу ДННУ «Академія фінансового управління» д. е. н. Олександр Любіч поінформував про низку проведених нещодавно в Україні міжнародних науково-практичних заходів — інвестиційних форумів, на яких обговорювалися проблеми модернізації промисловості та тенденції розвитку фінансового сектору економіки.
Окремих положень доповідей у частині стратегічного вибору шляхів розвитку, на прикладі країн Південно-Східної Азії, торкнулася провідний науковий співробітник ІЕП НАН України д. е. н. Олена Саліхова, яка порівняла їх початкові умови із структурою вітчизняної промисловості та привернула увагу до необхідності удосконалення державних інститутів. Такий підхід підтримав заступник директора Центру досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки НАН України д. е. н. В’ячеслав Соловйов, привернувши увагу до недостатності громадських обговорень деяких задекларованих реформ, зокрема житлово-комунального господарства, і складності впровадження інновацій при нинішньому рівні зношеності.
Розвиваючи дискусію, д. е. н. Ігор Жиляєв зосередився на проблемі відсутності довгострокової стратегії інвестиційного забезпечення відтворення основних засобів та перспективах використання нерухомого майна вищих навчальних закладів як статутних фондів.
Проблемам удосконалення законодавчого поля у сфері інвестиційного забезпечення розвитку економіки присвятили виступи заступник директора Інституту законодавства к. с-г. н. Петро Киценко, наукові співробітники к. е. н. Сергій Шидловський і Тетяна Кравцова, оглядач юридичного відділу журналу «Віче» Єгор Рахновецький.
Учасники дискусії висловилися щодо актуальності обговорення проблеми технологічного оновлення на базі аналізу практики інноваційного розвитку в Україні у травні поточного року.


* * *


У рамках здійснюваних в Інституті законодавства Верховної Ради України досліджень з проблеми законодавчого забезпечення реформи місцевого самоврядування 27 квітня 2015 року відбулася зустріч заступника директора інституту члена-кореспондента НАН України Євгена Бершеди з ізраїльським експертом зі стратегічного планування і місцевого розвитку та співзасновником девелоперської компанії «Іnterloc Development» Йоссі Оффером, під час якої обговорювалися можливості впровадження в Україні міжнародного досвіду децентралізації та реформування місцевого самоврядування.
На початку зустрічі Євген Бершеда наголосив, що досвід Ізраїлю заслуговує на особливу увагу, зокрема з огляду на те, що він є свідченням можливостей реформування у складній безпековій ситуації.
Й. Оффер зазначив, що в Ізраїлі процес децентралізації розпочався у період переходу від соціалістичної до капіталістичної моделі соціально-економічного розвитку та протягом 30 років відбувається з урахуванням реальних потреб суспільства. Система органів місцевого самоврядування Ізраїлю побудована на основі британської моделі та базується на двох основних компонентах: повноваженнях і спроможності органів місцевого самоврядування генерувати власні фінансові та професійні управлінські ресурси, а також на належних нормативно-правових засадах, що створюють умови для такої діяльності.
За словами експерта, органи місцевої влади в Ізраїлі мають гібридний характер й одночасно виконують публічні та приватні функції. За кошти державного бюджету вони надають громадянам обов’язкові публічні послуги у сфері освіти, благоустрою та ін. Водночас забезпечення розвитку інфраструктури та додаткових послуг здійснюється за рахунок коштів, отриманих від підприємницької діяльності. Крім того, органи місцевого самоврядування мають право залучати приватні компанії до реалізації бізнес-ініціатив на умовах публічно-приватного партнерства. При цьому доходи від такої діяльності надходять до громади, а всі процеси відбуваються під контролем інспекційних служб відповідного центрального органу виконавчої влади.
Важливим аспектом реалізації процесів децентралізації влади в Ізраїлі було залучення на місцевому та державному рівнях приватних девелоперських і консультативних компаній для розробки планів стратегічного розвитку та реалізації проектів, спрямованих на забезпечення сталого фінансового й соціального розвитку місцевих громад, а також впровадження інноваційних підходів управління в органах місцевого самоврядування. Крім того, метою залучення таких компаній є розкриття соціального та економічного потенціалу місцевих громад.
Заступник директора Інституту законодавства підкреслив, що розвиток місцевого самоврядування й децентралізація влади є одним із ключових завдань у контексті реалізації Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, яка фактично є «дорожньою картою» всього комплексу реформ в Україні. Водночас деякі пілотні ініціативи у сфері розширення повноважень та впровадження інноваційних методів роботи органів місцевої влади в Україні вже реалізуються. Зокрема, йдеться про досвід місцевого самоуправління у Вінниця у 2006—2014 рр.
Учасники зустрічі погодилися, що процеси децентралізації влади в Україні мають здійснюватися комплексно, систематично, у жорстких правових рамках та з урахуванням інтересів місцевих громад.
Й. Оффер запропонував розглянути можливості розвитку співпраці між Україною та Ізраїлем у форматі обміну досвідом експертів.


Фото надане організаторами.