Нині в селі Маяки Слов’янського району Донецької області наголос у назві села ставлять на «я», однак ще з 1600-х років він робився на останньому складі. Насправді село старше за райцентр — Слов’янськ. Раніше тут була фортеця, що сигналізувала про ворожі набіги, яка й відігравала роль своєрідного маяка. Звідси й назва. Про це розповів сільський голова Едуард Стукало. Нині тут проживають майже дві тисячі людей, які почувалися б цілком щасливими, якби не війна та всі ті проблеми, що стоять за нею...
Напередодні 70-ї річниці з Дня Перемоги в Маяках відбулась визначна подія. Біля будинку культури, де вже є пам’ятник воїнам-визволителям, у братській могилі поховали останки 44 солдат, які загинули в 1941—1943 роках у боях на Слов’янщині (на знімку). Їхні імена невідомі, однак уся сільська громада прийняла їх як своїх рідних.
— Ми зробимо все, щоб їхні душі знайшли упокій на нашій землі, хоч би звідки ті солдати були, адже почесті та вшанування воїнів Великої Вітчизняної у нас святий обов’язок, — каже Едуард Стукало. — А почали роботу ще 4—5 років тому. Торік перепоховали 212 воїнів у сусідньому селі, і хоч тільки 17 із них — ідентифіковано, їх об’єднує одне — усі віддали життя за свободу нашого краю. Велике спасибі за це хочу висловити асоціації дослідників військово-історичної спадщини «Плацдарм», яка провела надзвичайно велику й дуже важливу справу для всіх нас.
Того дня участь у поминальній церемонії взяли кілька сотень людей. У Маяки прибув голова облдержадміністрації Олександр Кіхтенко, керівництво області та району, представники штабу АТО, військовослужбовці 95-ї бригади високомобільних десантних військ Збройних Сил України, учні місцевих шкіл та мешканці села.
Керівник «Плацдарму» Олексій Юков розповів присутнім про проведену роботу, про те, що нині, 5 травня, у Маяках ховають останки воїнів 12-ї та 6-ї армій, 3-ї та 8-ї Гвардійських армій, які загинули в боях на цих землях.
— 70 років тому була ця війна, і ми бачимо її наслідки. Та й що тут скажеш: подивіться, скільки наших співвітчизників загинули лише за минулий рік, — сказав Олексій Юков. — Цією роботою займаємося кілька літ і, на жаль, тепер шукаємо не лише жертв Великої Вітчизняної, а й загиблих в АТО. Це страшна правда, тому час припиняти це безглузде кровопролиття.
У свою чергу очільник області Олександр Кіхтенко наголосив на значущості цієї події не лише для регіону, а й для всієї України.
— Такі речі вкрай важливі для Донбасу, — каже Олександр Кіхтенко. — На жаль, війна на цій землі знайшла своє продовження через довгі 70 років. Нині росіяни вбивають українців, українці — росіян. Це не нормально. Хіба за це ми боролися сім десятиліть тому? Руйнується інфраструктура Донбасу, тисячі родин залишаються наодинці зі своїми проблемами, втрачають своїх рідних та близьких. А люди хочуть миру, хочуть виховувати дітей, шанувати батьків і бути господарями на своїй землі. Але я переконаний, ми зможемо відстояти мир, своє майбутнє, ми зможемо відбудувати Донбас, адже він — невід’ємна частина території України і є надзвичайно важливим для розвитку всієї країни.
...Воїнів Великої Вітчизняної поховали з усіма почестями. Була й поминальна панахида, і салютна група, і покладання квітів на нову братську могилу давно померлих солдат. Однак те, що діточки молодших класів села Маяки, які прийшли на свято з квіточками, сприйняли все, як належить, ні в кого не було сумніву. Саме вони та й, зрештою, їхні батьки, побачили, що українські десантники, з якими школярі встигли поспілкуватися, — зовсім не «окупанти» і не «каратєлі», якими їх показує російське телебачення, а ті, хто вшановує традиції нашого народу й віддає шану тим, хто ціною власного життя боронив рідну землю від фашизму.
Поминальні заходи в Маяках завершилися, але того самого дня стартував автопробіг техніки часів Другої світової війни (на знімку), який із суто технічних причин не встиг потрапити на поминальну церемонію. Як повідомили його організатори — Управління цивільно-військового співробітництва Збройних Сил України разом із Національним військово-історичним музеєм України, — пробіг автомобільної техніки часів Другої світової війни в зоні проведення антитерористичної операції на сході України відбувається для вшанування пам’яті героїв, які загинули в ім’я свободи та життя наступних поколінь під час навали німецько-фашистських загарбників.
Представники військово-історичного клубу в населених пунктах Слов’янськ, Краматорськ, Зелене Поле, Волноваха та Маріуполь провели демонстрацію історичної техніки та муляжів зброї в супроводі солістів Військово-музичного центру Сухопутних військ Збройних Сил України, які прикрасили експозицію військової техніки виконанням незабутніх пісенних композицій як повоєнних років, так і патріотичних українських пісень.
— Нині як ніколи важливо показати жителям Донецької та Луганської областей, що український народ має єдину історію, єдину пам’ять та разом віддає шану тим, хто стійко та відважно захищав рідну землю, — каже начальник групи координації цивільно-військового співробітництва штабу АТО полковник Володимир Лямзін. — Тому напередодні Дня Перемоги офіцерами групи координації ЦВС було організовано низку заходів у кількох населених пунктах у зоні АТО. До нас звернулися пошуковці із «Плацдарму», і разом із ними, керівництвом штабу АТО, органами місцевої влади ми скоординували роботу й отримали хороший результат. А от автопробіг, демонстрація техніки та зброї часів Другої світової війни стали справжнім подарунком для мешканців Донеччини. Хочу додати, що саме в цей час співпраця Збройних Сил України з місцевим населенням є вкрай важливою для регіону, — зазначив полковник Володимир Лямзін.
Юрій Ігнат (із зони АТО).
Фото автора.
