Менше десяти фронтовиків вийшли на Марш миру у Вінниці у день 70-ї річниці Перемоги. Пізніше у приміщенні міськради зібралися двадцять колишніх бійців, які із зброєю в руках воювали з фашистами у роки минулої війни. Найстаріший серед них — 97-річний Іван Павлов. У липні 1941-го він захищав від фашистів Вінницю. Потрапив у полон. Пережив страхіття концтабору. На щастя, залишився живий.
— Гітлер хотів завоювати весь світ, тепер того самого хоче Путін, — каже ветеран. — Але його дорога закінчиться так само, як і фюрера. Згадаєте мої слова. Перемога буде за нами. Скільки б не тривала окупація Донбасу, а все одно агресора виженемо.
У святковій колоні учасник битви на Курській дузі Іван Антонов і легендарна розвідниця Ольга Твєрдохлєбова. Після урочистостей біля Меморіалу Слави, у вестибюлі міськради зібралися 20 учасників війни з фашистами. Більшості з них добратися сюди допомогли рідні. Ветеранів зустрічала почесна варта. Зі словами привітань до фронтовиків звернулися керівники міста й області — в. о. міського голови Вінниці Сергій Моргунов, голова ОДА Валерій Коровій та голова облради Сергій Свитко. Для ветеранів підготували концертну програму.
92-річний Василь Климовський прийшов на зустріч разом з дружиною Марією. Вони однокласники. Школу закінчили у червні 1941-го. Він пішов на фронт, а вона обіцяла чекати. Дочекалася. У 1946-у одружилися. Наступного року у них 70-літній ювілей подружнього життя. Гостей нагородили грамотами та вручили грошові премії. Одного із запрошених, щоправда, не виявилося у списку. Втім, Іван Антонов, учасник битви на Курській дузі, не засмутився з того. Каже, йому пощастило в іншому. Коли йшов по Європейській площі, до нього підійшла вінничанка, назвалася внучкою колишнього фронтовика. На жаль, його вже нема серед живих. Це була Тетяна Костіна. Вручила Іванові Антоновичу букет квітів. В цей час зазвучала музика духового оркестру. Фронтовик запросив пані Тетяну до танцю.
Серед живих на Вінниччині залишився один Герой Радянського Союзу — 94-річний Іван Ковальов. Він, колишній боєць диверсійно-розвідувального загону, приймав гостей вдома у селі Тарасівка Жмеринського району. Фронтовик каже, що йому дуже прикро, що нинішні бійці не проводять таких диверсійно-розвідувальних операцій на Донбасі, як це робили колись вони під час війни з фашистами.
Вінницька область.

 

Василь Климовський і його дружина Марія — колишні однокласники випуску 1941 року.

Фото автора.