Буковинські ліси вже не зможуть сховати партизанів

Влада на Буковині міняється, та бензопили не вмовкають. А чого б їм умовкати, якщо ті самі керівники держлісгоспів упродовж років залишаються на посадах. Ротації у цій царині страшні, як лісові пожежі. Кожна чергова влада напевно не ризикує міняти людей на ключових позиціях у схемі, аби не допустити збоїв та втрати дорогоцінного часу.

Буковина упродовж віків багата своїми лісами. Але зиск від контролю над деревиною дедалі більше отримує не держава, а приватний бізнес і керівники держлісгоспів, а з ними — усі по вертикалі у цій сфері. Бо що у Чернівецькій області є принадним для чиновника, котрий приходить на посаду — це митниця і ліс. В усьому іншому область дотаційна. Якщо ж на митницю, а так тепер ведеться, накладене вето київськими можновладцями, й опікуються нею їхні «смотрящі», то у місцевого очільництва залишається вузький коридор, і веде він у ліс.
Відтак вирубки стають усе неконтрольованішими, понаднормовими, а збитки держави сягають цифр набагато більших, ніж вартість спиляного лісу, не обрахованого в документах. Це тому, що легальні покупці, котрі мають угоди з держлісгоспами, хазяйнують у масиві безвідповідальніше, ніж звичайні злодії.
Річ у тому, що біржа, котра проводить торги деревиною і на яку покладалося сподівання тих, хто наївно вірив у наведенні порядку із заготівлею лісу, зараз, схоже, теж працює за паракримінальними схемами. Ті, хто купують ліс, мали би отримувати його на складах, але на складах зазвичай лісу нема. Підприємець, що купує на торгах, — купує повітря. А потім, їде у лісгосп і укладає з тим угоди про лісозаготівлю уже буцімто купленої на біржі деревини. Лояльність лісгоспу визначається маржею, яку купець залишає лісгоспу з кожного куба деревини. Тому на торгах у Чернівецькій області перемогу отримує заздалегідь визначений купець, котрий уміє попередньо домовлятися.
Близько 90 відсотків такого, купленого на театральній біржі лісу, прямує за межі району, області, країни. Як свідчать фахівці, середня вартість кубометра такої деревини, за даними Держлісагентства України, у минулому році становила 465 гривень. Проте підприємець може купити кубометр деревини уп'ятеро дешевше, бо він фактично викуповує лісосіку і, за накладною, заготовлює там, наприклад, дрова, реально ж вирубуючи ділову деревину.
Про забезпечення українських підприємств сировиною не йдеться. Лісівники постійно скаржаться на відсутність потужностей деревообробки, отож ліс з України вивозиться кругляком, а це близько 70 відсотків.
Найближче до Чернівецької області іноземне підприємство, куди прямують ешелони з лісоім через залізничну митницю у Вадул-Сіреті, розташоване у румунському місті Дорменешти. Це поруч із кордоном, там само — склади румунської фірми «Єгер». І вони так зацікавлені у дешевій деревині з України, що, попри європейську вузьку колію, проклали прямо до «Єгеря» з України рейки нашого формату. Звідти ліс здебільшого прямує до лісопереробної компанії «Швайцгоффер». Це підприємство заснували австрійці. Вони, до речі, намагалися збудувати його на території Буковини, але наші чиновники заморочили їм голови й так і не з'ясували ціну питання. Тепер тим вигідніше працювати у Румунії, навіть розмитнюючи український ліс. Бо наш дешевший у рази.
Як нарахували буковинські журналісти, щодня на станції Чернівці і митниці Вадул-Сірет збирається близько 200—250 вагонів. Це ешелони, які часом не можуть потягнути навіть два локомотиви. Це вагони з буком, дубом, ялиною, сосною.
Переробка лісу у Чернівецькій області є справою марудною, невигідною і немасштабною. Навіть у таких районах, як гірський Путильський, де колись досягали майже 80 відсотків переробки деревини, швидко зрозуміли, що це невигідно ані лісівникам, ані владі. Переробка — справа клопітка, затяжна, а тому піддається контролю. Отож, схоже, зараз усе спрямовано на те, щоб її мінімалізувати. Ліс вирубують у масштабах, які з горою перекривають лісовпорядні розрахунки з дозволеної вирубки на 10 років. Більше вирубувати можна лише за результатами буревіїв, сніголамів чи спалахів хвороб. Наприклад, у Путильському районі без усіх цих аномалій рубки щороку перевищують норму майже удвічі, ліс вивозять у село Іспас Вижницького району і вже звідти відправляють за кордон. Якщо додати до форс-мажорних ще й санітарні, лісовідновні рубки, передбачені Лісовим кодексом, то під їхньою егідою вирубують чи не такий самий обсяг лісу. За інформацією путильських громадських активістів, у них щороку замість 60 тисяч кубометрів вирубували 100 і більше.
Держлісгоспи отримують державні кошти на будівництво лісових доріг, доставку деревини на склад та відправлення її на експорт. На них закуповується техніка для будівництва доріг: самоскиди, бульдозери, екскаватори — і задіяна вона не для будівництва доріг, якими могли би користуватися горяни, а для облаштування тракторних волоків для пришвидшення спуску ділової деревини на нижні склади та безпосередньо вивозу лісу-кругляку підприємцям, читай комерсантам.
Ось таку ситуацію застав у Буковинських лісах та лісгоспах новий голова Чернівецької ОДА Олександр Фищук. Щодня обласні ЗМІ сигналізують йому про каравани й ешелони з деревиною, друкуючи фото лісів на вивезення, але чи вдасться йому поламати схеми ділків, які у наш кризовий час шалено заробляють на експорті кругляку, покаже час. Чи наведе він контроль на торгах, побачимо вже незабаром.
На одній з апаратних нарад Олександр Фищук наголосив, що необхідно забезпечити місцеві лісопереробні підприємства достатньою кількістю сировини: «Залучення коштів у поглиблену переробку лісу сприятиме скороченню обсягів експорту деревини за кордон, створенню нових робочих місць та сплаті додаткових відрахувань до бюджетів усіх рівнів».
За словами начальника Чернівецького обласного управління Анатолія Ковальського, обласне управління продовжує працювати над механізмом, який би дозволив переробляти біомасу в теплову енергію.
Тривалий час профільна комісія Чернівецької обласної ради готує свої пропозиції на сесію, яка розглядатиме у тому числі лісове питання. Тож наші депутати, як свідомі українці, можуть проголосувати за припинення рубок у період з 1 квітня до 1 листопада, а також підтримати зміни до Закону України «Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів» щодо мораторію на експорт лісо- та пиломатеріалів у необробленому вигляді. Нині законопроект про внесення відповідних змін направлено на підпис Президента. Ясно одне: доки правдами-неправдами пролонговуватимуть на рік-два можливість торгувати кругляком, наша деревообробка з колін не підніметься, а західний інвестор прийде рівно тоді, коли кругляк вивозити заборонять. І прийде не вивозити, а будувати у нас деревообробні підприємства, бо це дешевше. Та ті, хто стоїть на контрабандних дарабах, сплавляючи високогатунковий лісоматеріал за кордон, роблять так, щоби усе залишалося, як є. 
Шалені вирубки лісу тим часом уже спостерігають не тільки мешканці віддалених гірських районів, а й жителі обласного центру. Досить поїхати у лісовий масив між Тарашанами і Валя Кузьміна, як одразу ж через придорожні вцілілі буки проглядають безсоромні лисини неконтрольованих вирубок. А вздовж старої дороги на Чернівці між селами, де колись була чи не основна зона відпочинку міщан — тут відпочивали сім'ями, по галявинах бігали діти — все перерито технікою і забудовано приватним розважальним комплексом. Колись відпочивали усі, тепер з цього має зиск хтось один. І це непоодинокий приклад.

Чернівецька область.

КОМЕНТАР

Микола ТОМЕНКО, голова  Комітету  Верховної Ради з питань екологічної політики:
— Ухвалений довгоочікуваний законопроект щодо заборони продажу лісу-кругляку за кордон мав на меті зупинити тотальне знищення лісів в Україні. А найважливіше — зупинити «середньовічний» підхід до використання природніх ресурсів України і залишити ганебне місце останньої країни Європи, яка тотально вивозить ліс цінних порід для продажу за кордон. Сьогодні є всі можливості використовувати нашу деревину для того, щоб робити готову продукцію в Україні, створювати робочі місця і ставати енергонезалежними. Натомість подолати корупційну «лісову мафію», що тотально вирубує ліс і вивозить його в Китай, Туреччину та інші країни через так звані фірми-«прокладки», зареєстровані на Антильських островах, виявилося не так просто. Спочатку законопроект дивним чином «зникав» вночі з порядку денного пленарного засідання Верховної Ради, потім пройшов непросте обговорення між першим і другим читанням і нарешті у квітні був ухвалений.
Натомість уряд за підписом Прем’єр-міністра Арсенія Яценюка подав Президенту пропозицію ветувати даний законопроект з міркувань, що він створить проблеми для лісової галузі України і суперечитиме нашим міжнародним зобов’язанням. Що стосується наших міжнародних зобов’язань, то нагадаю, що під час дискусій експерти міжнародних організацій цілком позитивно поставились до компромісу, що ми маємо «перехідні» періоди для впровадження норм цього закону (заборона на вивезення для всіх порід дерев, крім сосни, діє з 1 січня 2016 року, а щодо сосни — з 1 січня 2017 року). Це дає можливість виконати наші міжнародні зобов’язання та підготувати деревообробну галузь до нових законодавчих умов. Загальний висновок такий: коли ми говоримо про лісову корупційну галузь, то раніше важко було сказати, хто її підтримує, очолює, «кришує», якщо хочете. Коли ж уряд надав пропозицію ветувати цей законопроект про мораторій на вивезення необробленої деревини з України, то все стало на свої місця. Уряд наполягає, що начебто СОТ категорично проти заборони експорту необробленого лісу. Я знаю прізвище цього «СОТа», який пообіцяв, що коли він очолить Держлісагентство, то забезпечить для урядової партії фінансову підтримку на виборах. Тому я вимагаю він Президента підписати цей закон, а «СОТом» нехай займається Генпрокуратура».

 

Так виглядає одна з незаконних вирубок лісу зі схилів Шурденського перевалу у Путильському районі Чернівецької області.

Фото з сайту maіdanpeople. com.