Унікальна професія геолога за всіх часів була й буде однією із найшанованіших і найпочесніших, вона потребує наполегливості в досягненні мети, сили для подолання труднощів, а головне — невгасаючої любові до своєї країни.

Геологічна галузь відіграє істотну роль у розвитку промислового комплексу України. Тому нелегка, але важлива праця геологів забезпечує стратегічні інтереси й економічну безпеку держави та її соціально-економічний розвиток. Від освоєння розвіданих природних ресурсів багато в чому залежить завтрашній день держави.

Важливим компонентом для успішного розвитку економіки будь-якої країни є наявність власної мінерально-сировинної бази ресурсів. Розвиток бази таких ресурсів і є завданням українських геологів. У нашій країні діє загальнодержавна Програма розвитку матеріально-сировинної бази, розрахована до 2030 року.

Як відзначають у Державній службі геології і надр України (Держгеонадр), за минулий рік, в умовах недостатнього держфінансування, нашим геологам вдалося досягти перевиконання плану з приросту таких корисних копалин, як титанові руди, рідкісноземельні метали, підземні питні води. У результаті експорт титанових руд і концентрату збільшився на 41 відсоток. Також вдалося перевиконати програму з бурого вугілля, урану та бурштину.

— Сьогодні відбувається лібералізація відносин між державою в особі Держгеонадр і надрокористувачами, — розповів голова Держгеонадр України Роман Сторожев. — Результатом уже зараз стає залучення необхідних інвестицій для заміщення бюджетних коштів. Для залучення інвестора потрібна прозорість роботи. І для цього триває реформування законодавчої бази: ведеться робота над новим Кодексом про надра.

У результаті тільки за минулий рік було видано 970 спеціальних дозволів на користування надрами. В країну прийшли системні світові інвестори, що свідчить про зростаючий інтерес закордонних компаній до України, про те, що вони розглядають нашу мінерально-сировинну базу як перспективу для системних інвестицій.

В Академії гірничих наук України (АГНУ) переконані, що для геологів у нашій країні роботи дуже багато. Промисловість потребує постійного вдосконалення. Нові технології підвищують вимоги до якості сировини і її нових видів. Щоб це забезпечити, необхідні геологічні розвідки.

— Великі перспективи сьогодні в так званої якісної металургії — одержання чавуну й сталі, минаючи доменний процес, — розповів «Голосу України» керівник відділення геології АГНУ, академік, доктор геологічних наук, професор Олександр Плотніков. — Ці досконаліші в екологічному й економічному плані технології пред’являють вищі вимоги до якісних показників сировини, які є не в усіх руд. Зокрема, це стосується вмісту шкідливих для екології і технології елементів. Тому необхідно повністю перерозвідати, переінтерпретувати й переоконтурити родовища.

До найцікавіших в Україні вчений відносить геологічні проекти на Полтавщині. Там після проведення геологорозвідувальних робіт введено в дію новий Єрестівський гірничозбагачувальний комбінат. Нещодавно він уже дав першу руду. Нині будується збагачувальна фабрика. Подібні події у світі відбуваються доволі рідко — коли з нуля створюється таке величезне підприємство.

У нинішньому році українські геологи мають намір концентруватися на стратегічних ресурсах, найдефіцитніших в Україні, і на які зріс попит на світових ринках. Насамперед це енергоносії і неметалічні руди, запаси підземних питних вод. Крім того, планується робота над забезпеченням запасу сировини для хімічної промисловості й аграрного комплексу. Також планують посилити пошук гостродефіцитних кольорових і рідкісноземельних металів. Ну, і, звісно, орієнтуватимуться на мінливу кон’юнктуру ринку.

Пріоритетом називають роботу, спрямовану на зменшення енергозалежності країни від зовнішніх постачальників енергоносіїв. Зростання видобутку власних вуглеводнів є перспективою зміцнення енергонезалежності держави, її економіки, стабілізації економічних процесів. Це має стати надійним фундаментом для руху України вперед.

Фото з архіву АГНУ.

До речі

На території України нині налічується близько двадцяти тисяч родовищ і рудопроявів, у яких містяться 96 видів корисних копалин. Ринкова вартість цієї мінерально-сировинної бази, за підрахунками науковців, еквівалентна 7,5 трлн. доларів, що в розрахунку на одного жителя України перевищує 150 тисяч доларів.

На знімку: інженерно-геологічна розвідка бортів кар’єру Єристівського родовища.