У мішках на знімку — мінеральні добрива. Здавалося б чітко видно: лежать вони просто неба на ґрунті, а не в заасфальтованому ангарі. Однак довести це не так просто, як видається на перший погляд.

Склад мінеральних добрив ПП «Агросейф» розміщено в селищі Попільня на Житомирщині. Неподалік від нього, на відстані не більш як 150 метрів, розташовані житлові будинки. За 250 метрів — дитячий садок. Найменший дощ, незначна розгерметизація тари — і хімічні домішки можуть потрапити в землю. Звісно, такі перспективи не залишають байдужими мешканців селища. На адресу народного депутата від «Народного фронту» Руслана Лук’янчука надійшло чимало звернень, в яких люди просять вплинути на ситуацію. За підписом парламентарія надіслано вже не один запит до високих і місцевих чиновників із проханням перевірити ситуацію і вжити належних заходів. Знімок, який можуть бачити читачі, він зробив власноруч. Таких картинок є чимало з різних часових періодів. Здавалося б, перша перевірка відповідних органів мала б примусити фірму, яка займається перевезенням та зберіганням такого товару, більш ретельно виконувати свою роботу або й узагалі могла б прикрити діяльність недобросовісних ділків. У наших реаліях, щоправда, важко здивувати тим, що порушення санітарних норм залишаються непоміченими.
Хоча стверджувати, що проблемою нехтують, теж помилково. Навпаки, на всі депутатські звернення надходили акуратні але, м’яко кажучи, «беззмістовні» відповіді. На кшталт: «На території ПП «Агросейф» мінеральні добрива зберігаються в сипучому вигляді в спеціалізованій тарі в ангарних приміщеннях та на асфальтованих майданчиках під накриттям. Фактів змивання чи протікання на момент здійснення перевірки не виявлено». Ця відповідь надійшла від Державної екологічної інспекції в серпні минулого року. Або ось від Державної санітарно-епідеміологічної служби: «За результатами лабораторних досліджень у квітні 2014 року вмісту солей важких металів (свинцю, кадмію, міді, цинку) та пестицидних препаратів у ґрунті в межах та поза межами санітарно-захисної зони не встановлено, вміст пилу на межі СЗЗ підприємства не перевищував гранично допустимих концентрацій».
Здавалося б, до чого тут важкі метали і пестициди, якщо на складі зберігають сполуки азоту? Фактично це мінеральні добрива, якими аграрії збагачують землю. У невеликих кількостях вони можуть бути навіть корисні. Однак, за словами кандидата хімічних наук, наукового співробітника Інституту загальної та неорганічної хімії імені В.І. Вернадського Дмитра Дуриліна, якщо герметичність мішків з нітроамофоскою та карбамідом (а саме такі речовини зберігаються на цьому складі) буде порушена і велика кількість добрив одночасно потрапить у ґрунт, уміст нітратів і нітритів у ґрунтових водах поблизу цього місця різко збільшиться.
Нещодавно парламентарій уже вкотре звернувся з депутатським запитом про загрозу життю і здоров’ю мешканців Попільні через зберігання мінеральних добрив підприємством «Агросейф». Цього разу до Прем’єр-міністра Арсенія Яценюка та Генерального прокурора Віктора Шокіна. «Протягом року нічого не було зроблено, щоб небезпечні хімічні сполуки не зберігалися під відкритим небом», констатує він у зверненні. Натомість надсилалася недостовірна інформація про те, що добрива зберігаються в ангарних приміщеннях та на асфальтних майданчиках під накриттям. Отже, робить висновок депутат, «посадові особи Державної екологічної інспекції та її обласного підрозділу повідомили народному депутату відверту брехню». Водночас на факт, що, за даними Держсанепідслужби, в Житомирській області в окремих колодязях виявлено значне перевищення вмісту сполук азоту понад допустимі значення, надійшла відповідь цієї ж служби, що такі порушення норм пов’язані не з діяльністю ПП «Агросейф», а з «іншими джерелами забруднення води через неналежне утримання території навколо колодязів та самих колодязів». Депутат звертає увагу й на те, що підприємство продовжує функціонувати, хоча розмір його санітарно-захисної зони не відповідає вимогам чинного законодавства, і цей факт визнають і Держсанепідслужба, і прокуратура Житомирської області. З огляду на все це, Руслан Лук’янчук вважає, що його попередній депутатський запит, адресований до Генеральної прокуратури, не було розглянуто належним чином. А відтак звертається із проханням призначити комплексну перевірку порушень законодавства, пов’язаних із діяльністю ПП «Агросейф», і вжити заходів з усунення цих правопорушень, а на час проведення перевірки — зупинити діяльність підприємства.
У своєму запиті народний депутат звертає увагу на ще один факт. За його словами, люди, які проживають неподалік від складу з добривами, скаржаться на часті хвороби органів дихання і що воду з колодязів неможливо використовувати навіть для господарських потреб. Однак, за словами парламентарія, Державна санітарно-епідеміологічна служба відмовилася відповідати на ці запитання, а також надати інформацію про те, чи проводилися відповідні дослідження статистики хвороб громадян. Частково те, що такі дослідження не проводилися, підтвердилося в телефонній розмові з начальником відділу охорони здоров’я Попільнянської районної державної адміністрації Валентиною Шевчук. За її словами, на здоров’я попільнянці скаржаться не більше, ніж деінде. Але навіть без особливої кваліфікації можна припустити, що в чиновників певні проблеми із зором все-таки є. Адже якимсь дивом вони бачать під цими мішками асфальт, а над ними — ангарне накриття.

Збільшення нітратів і нітритів у грунтових водах може:
викликати метгемоглобінемію;
провокувати рак шлунку;
негативно позначатися на нервовій і серцево-судинній системах;
впливати на розвиток ембріонів.