До прифронтового Маріуполя через вісім місяців знову приїхали артисти Львівського академічного театру імені Леся Курбаса. У концертному залі Палацу культури «Молодіжний» гості дали дві благодійні вистави: «Амнезія, або Маленькі подружні злочини» за п’єсою Еріка-Емануеля Шмітта й сюрреалістичну трагікомедію «Чекаючи на Годо» Семюела Беккета. Актори вирішили відійти від ідеологічних постановок і наповнили репертуар філософськими роботами.
На прес-конференції перед виступом гості поділилися враженнями про повернення до прифронтового Маріуполя. «Якщо порівнювати наш попередній приїзд до Маріуполя у вересні і цей, який ми маємо зараз... мені здається, місто стало не геть зовсім безпечне, але справляє таке відчуття, коли людина міцно стоїть на ногах. Можна розхитати, але не так просто», — зазначив директор львівського театру Микола Береза.
За словами артистів, до Маріуполя вони їхали, не думаючи про страх: «Розуміння є, місто перебуває на межі, але тут люди такі самі, як ми. Які, сподіваюся, якби була біда в нас, так само підтримували б нас».
На поклон під овації в переповненому залі львів’яни виходили декілька разів. Маріупольські глядачі тепло відгукувалися і про постановку, і про дружній знак уваги з боку прославленого колективу.
Людмила: «У Львові я не змогла побувати в театрі імені Леся Курбаса, усі квитки вже було розпродано, тому дуже зраділа, коли дізналася, що театр сам приїхав до Маріуполя. Отримала величезне задоволення, побачивши обидві вистави».
Юлія: «Мені дуже сподобалися постановки, з якими приїхав цей талановитий і неординарний колектив. Одержала величезне задоволення. Вкотре відчула сильне потрясіння від вигляду і звуку зброї: в одній із постановок за сценарієм пролунав постріл. Але раніше, до бойових дій, це не сприймалося так гостро. Дуже вдячна акторам за чудову гру, яка змогла відволікти й повернути хоча б ненадовго в мирний час».
Сергій: «Останнім часом, особливо після того, як місто залишилося без пасажирського залізничного сполучення, а деякі торговельні мережі згорнули бізнес, відчутна певна ізоляція. Добре, що львів’яни не побоялися приїхати до нас, теж жителів України, у прифронтове місто з «розумним, добрим, вічним». На мій погляд, Україну об’єднує саме такий обмін позитивною енергією. І дуже хотілося б, щоб цей талановитий колектив приїхав до нас незабаром знову, у мирний час».
Маріуполь
Донецької області.
На знімку: після вистави артисти із задоволенням поспілкувалися з військовими, які боронять Маріуполь.
Фото Євгена СОСНОВСЬКОГО.
