Щосуботи у Вінниці психологи організації «Збережи душу» та волонтери проводять зустрічі з вдовами учасників АТО, щоб подарувати краплини радості для зранених сердець. Психологічна підтримка потрібна не тільки дружинам та дітям загиблих, а й тим, чиї батьки і чоловіки нині на війні. Їх також запрошують до спілкування.

Сумні і мовчазні, як осінь

Тих, хто втратив найдорожчих людей на війні, можна впізнати одразу — їхні очі переповнені смутком.
— Ми намагаємося допомогти їм загоїти рани, — каже координатор волонтерської групи психологічної допомоги солдатським сім’ям «Збережи душу» Людмила Євсєєва. — Під соціально-психологічним супроводом перебуває 51 родина. У Козятині працює філіал нашої групи. Її очолює Тетяна Яковлєва. Тамтешні психологи опікуються ще 19 родинами.
Супровід, за словами співрозмовниці, це консультації, соціальна та юридична допомога, а головне — психологічна підтримка вдів, солдатів та їхніх родин. Група тісно співпрацює з ГО «Фундація медичного права та біоетики України», яку очолює надзвичайно активна жінка, психолог, викладач Вінницького медичного університету Олена Верлан-Кульшенко.

Розраду шукати в дітях

— Дуже складно розрадити молоду жінку, яка втратила на війні свою половинку, — каже Олена Верлан-Кульшенко. — Я особисто під час спілкування з ними переходжу на розмову про їхніх діток. Їм вони мають віддати свою любов за двох — за маму і за тата. Вдовам і тим жінкам, чиї чоловіки на війні, потрібна постійна підтримка. Зустрічі з ними організовуємо у бібліотеці №11 Вінниці, що на вулиці Свердлова, а також у Центрі психологічної і юридичної допомоги для бійців АТО і їхніх родин. Психологи навчають, як впливати на власний психологічний стан. Найважливіше — жінки із зраненими серцями не замикаються у чотирьох стінах, а діляться проблемами, дякують, якщо вдається допомогти їх розв’язати. Сенс життя не втрачається тоді, коли людина відчуває, що вона комусь потрібна.
Нещодавно створено ще одну групу психологів, яка працюватиме із сім’ями, в яких є загиблі в АТО, — «Родинне коло». Координатор — Леся Войчишина. Крім того, у Військово-медичному центрі діє консультаційний пункт для бійців АТО і їхніх родин. Там же створено наглядово-координаційну раду громадських організацій та волонтерів Вінниччини, яку очолює згадана Олена Верлан-Кульшенко.

Від вибуху петард присідають або падають на землю

— Психологічної підтримки потребують не тільки ті, хто був в АТО, а й їхні діти, — каже дружина воїна Вінницького 9-го батальйону територіальної оборони вчителька з Теплика Олена Підопригора. — Знаю це по нашій сім’ї. У нас п’ятирічна донька. Поки чоловік був в АТО, ми ловили кожну інформацію з фронту. Одного разу дитина питає мене: «Мамо, а нашого тата теж вб’ють, як дядю?» По телевізору саме показували, як прощалися із загиблим. Після цих слів дитини я вже не мала сумнівів, що ця війна скалічила не тільки тих, хто із зброєю у руках там, на передовій, а й тих, хто чекає їх дома.
Пані Олена каже, що їм приділяють увагу хіба що волонтери. І то не скрізь. У держави підхід такий: повернувся боєць з фронту, руки-ноги цілі — ну, й слава Богу.
— Знаю від інших, що чоловіки, які повертаються з АТО, погано сплять, — продовжує співрозмовниця. — Десь стрельне петарда, падають на землю або присідають. Ось такі у них нерви. Ще більше їм незрозуміла байдужість, що її виявляє дехто тут, у тилу, до подій на Донбасі. Там хлопці йдуть під кулі, ризикують життям, щоб завтра бойовики не прийшли сюди, а тут замість того, щоб поділитися десяткою-другою гривень з бійцями, витрачають гроші у кафе, ресторанах. Це їх морально пригнічує страшенно.

Діаспора — з нами

Голова україно-данської волонтерської спілки «Збережи Україну» Марина Стебєльова передала під час однієї зустрічі подарунки (одяг), надіслані представниками діаспори. Пані Марина розповіла, що діаспора не припиняє підтримувати наших бійців. Вінничанам активно допомагають українці, які нині проживають у Данії, Італії, Німеччині, Португалії, США.
— Під час спілкування з ними постійно чую фразу: «Ми молимося за кожного нашого бійця, за мир в Україні», — розповідає Марина Стебєльова. — Крім того, представників діаспори долучає до участі у волонтерстві місцеве населення. У мене є немало конкретних прикладів, як європейці й американці відгукуються на пропозиції допомогти українцям відстояти свою землю у боротьбі з агресором.
В організації зустрічей допомагають підприємці. Солодкий стіл накрили за кошти, надані Олексієм Мироненком. Свою частку вносять керівники підприємства «Бастіон», закладу харчування «Terra Mare». ГО «Вінницька кулінарна сотня», служби таксі «Лимон» і «Бліц-таксі», інші організації. Забути про горе бодай на короткий час дають можливість виступи учасників художньої самодіяльності. Перед вдовами і родинами бійців АТО виступали студенти Інституту мистецтв Вінницького державного педагогічного університету ім. Коцюбинського, училища культури і мистецтв ім. Леонтовича. До таких заходів долучаються учасники соціальної ініціативи «ВСІ-РАЗОМ», громадських об’єднань «Рада Вінниччини», «Миротворець», «Нове мислення».

Вінницька область.

 

На знімках: під час зустрічі волонтерів і психологів Вінниці із вдовами, чиї чоловіки загинули в АТО, а також дружинами поранених бійців.

Фото автора.