Минулого тижня Верховна Рада прийняла законопроект, який передбачає заборону дострокового повернення депозитних вкладів фізичним особам. Після набуття чинності змін  українці не зможуть, оформивши вклад, приміром, на три місяці і за кілька тижнів передумавши, вимагати від фінустанови повернення своїх коштів. Національний банк України таке рішення депутатського корпусу привітав. Неурядові фінансові експерти його також підтримують. Хоча і зізнаються: нічого сенсаційного зміни не несуть. З одного боку — просто реально розмежовують строкові депозити та вклади на вимогу. А з іншого, уже майже рік у країні діють обмеження на зняття депозитних вкладів фізичними особами. 
І хоч вони, мовляв, є абсолютно незаконними і називаються «заходами Нацбанку по стабілізації...», але від цього не менш реальними. Тому панікувати українцям і забирати рештки своїх заощаджень із банків, побоюючись, що норма про мораторій на зняття депозитів запрацює, експерти підстав не бачать.
Що ж зміниться? На сьогодні законодавством передбачено два види договорів банківських вкладів: на вимогу та строкові. Донедавна вони різнилися хіба що відсотковими ставками. Адже фінустанови були зобов’язані за першою ж вимогою повертати будь-який вклад, у тому числі і строковий, клієнту. Через це, переконані автори законопроекту (депутати від фракції «Блоку Петра Порошенка»), банківська система пережила кризи 2004 та 2008-2009 років. Відсутність заборони на дострокове зняття депозитів — відчутний удар і протягом нинішньої кризи.
А проект пропонує: забирати кошти можна лише після закінчення строку дії депозиту. «Це цілком європейський закон. Адже сама логіка строкового депозиту полягає в тому, що його оформляють на певний термін. Шкода, що ці зміни не було прийнято років 10 тому», — каже Олександр Охріменко, економічний експерт. Маючи гарантію того, що вкладник завтра не вирішить забрати свої кошти, банк матиме можливість ефективніше планувати свою діяльність і краще управляти ризиками. Надавати перевагу саме строковим депозитам вкладників, прогнозує експерт, будуть заохочувати матеріально — забезпечуючи значну різницю по відсотковим ставкам між строковими та вкладами на вимогу.
Чого не варто боятися? На усі укладені до моменту набуття чинності змін у законодавстві банківські договори нові норми не поширюватимуться. Понад те: автоматична пролонгація вкладів також урегульована. «З метою захисту інтересів вкладників, які не вимагають повернення суми строкового вкладу зі спливом строку, та уникнень зловживань зі сторони банків  договір банківського вкладу вважатиметься продовженим лише на умовах вкладу на вимогу», — йдеться у пояснювальній записці до документу. Тобто повернути свої кошти клієнт зможе будь-коли, згадавши, що його депозит закінчився.
Кому це вигідно? Звичайно ж, дані зміни, передусім, вигідні саме фінустановам. Адже це вони отримують додаткові гарантії. «Банківську систему вибудовано так, що в одну мить повернути депозити усім чи ж більшій частині вкладників — неможливо. У будь-якій країні, у випадку масового дострокового звернення клієнтів по депозити, банк вижити навряд чи зможе. Утім на сьогодні економічна доцільність вводити дану норму у нашій країні втрачена. Тому що довіра до банківської системи підірвана надовго. Населення намагається забрати свої кошти з усіх фінустанов, боячись потрапити під караючий меч Нацбанку. І ці зміни — швидше правила для формування нової майбутньої банківської системи, яка уже опиратиметься на дані закони», — переконаний Сергій Яременко, колишній заступник голови НБУ.
Тим, хто все ж наважиться зберігати свої кошти у фінустановах, експерти радять, перш за все, зрозуміти факт: одного дня у кожен банк, яким би стабільним сьогодні він не здавався, може бути введено тимчасову адміністрацію. Це твердження треба сприйняти як аксіому. І уже після цього діяти: обрати кілька банків, розбити заощадження на невеликі частини (максимум 200 тис. грн.) і віднести їх у кілька різних фінустанов.