Спасибі, росіяни, вам за те,
Що ви, нарешті,
нас переконали
В тім, що не знаєте,
що є святе,
А по брехні весь світ
вже перегнали.
Століттями клялись, що ми
— брати.
Ми вірили. А нам ножа
у спину!
То скільки ж можна?
Далі як іти?
Від «брата» захищати Україну!
Сусіди? Добре.
Але без обійм,
В яких тебе бажають
задушити.
Нехай вони собі живуть
в брехні,
Ми ж будемо красиво
й вільно жити!
***
Так хочется сказать
бунтующим хохлам:
Европа вам зачем? Никто
не ждет вас там!
Не знаю, пояснити
як дурному:
В Європу ми не в гості,
а додому.»
Виталий ИВАЩЕНКО, доцент НТУУ «Киевский политехническний институт», заслуженный работник культуры Украины.
