У Берліні провели заходи, приурочені до 71-ї річниці депортації кримських татар сталінським режимом. Упродовж трьох днів тут відбувалися акції та форуми, які доносили до німецького суспільства правду про минуле корінного населення півострова, про його дискримінацію нині так званою новою владою.

 

 

Розпочалося ушанування акцією «Запали вогник у своєму серці» на Потсдамській площі в Берліні (на знімку). Німці, представники тутешньої української громади, гості з Криму, інші небайдужі запалили свічки. Вони виклали ними контури півострова та символ цього народу — тамгу. Виступаючи на мітингу, член меджлісу Бікер Маметов розповів про важку долю кримських татар, котрих 18 травня 1944 року радянська влада примусово переселила до віддалених районів Центральної Азії, Сибіру та Уралу. Пережили вигнання лише 46 відсотків. А повертатися на рідну землю тим, хто вижив, було заборонено до 1988 року.


Водночас, констатували учасники берлінських заходів, європейська спільнота та ЗМІ «не помічають» проблем кримських татар. Тому посольство України у Німеччині разом із багатьма громадськими організаціями та активістами цього разу взяло активну участь у підготовці заходів не тільки із вшанування жертв депортації 1944 року, а й мітингів солідарності з татарами Криму, подіумних дискусій політиків, експертів, дослідників історії цього народу.


У приміщенні посольства відбувся вечір культури, де гостям представили короткий огляд історії кримських татар, їх відносин з Європою і Німеччиною, фотовиставку «Батьківщина, за яку потрібно боротися». Також демонструвався документальний фільм татарського режисера Дінари Ахтемової «Бальзам» — про молоду й талановиту співачку Ельвіру Сарихалил, яка збирає, зберігає і виконує музику предків свого народу, даючи їй нове життя своїм виконанням. Здавалося б, свято, як само собою зрозуміле явище в такому випадку вечір культури. Але чудові кримські виконавці, представники правозахисних організацій, активісти просили не називати їхніх імен, оскільки після повернення додому на них можуть очікувати неприємності.


Посол України Андрій Мельник, який разом із співробітниками дипломатичної місії активно сприяв тому, щоб заходи з підтримки кримськотатарського народу відбулися, каже: «Ми хочемо привернути увагу німецької громадськості до проблем, з якими стикаються у Криму не лише татари, а й українці, котрі там мешкають. Їхні права грубо розтоптуються, вони зазнають утисків і переслідувань. Світова і європейська спільнота мають знати, що реальна ситуація в Криму є загрозливою для тамтешніх громадян. Тому, крім культурних заходів, ми організували також і низку політичних, зокрема, зустрічі кримчан з депутатами Бундестагу та у відомстві канцлера ФРН. З тим, щоб наші німецькі друзі й партнери з перших вуст довідалися про ситуацію на півострові. На жаль, ситуація на сході, війна, розв’язана там Росією, дещо відсунула ситуацію з кримськими татарами. Але своїми заходами ми хочемо показати всім, що Україна не забула кримське питання, що ми ніколи не визнаємо анексію Криму і будемо робити все можливе, щоб про Крим у Європі не забували».


Берлін.


Фото автора.