Про це повідомила на брифінгу голова парламентського Комітету з питань науки і освіти Лілія Гриневич. Того ж дня у комітеті відбулися слухання «Про підготовку проекту нової редакції Закону України «Про освіту: концептуальні засади». «Уряд має час на внесення цього законопроекту до кінця червня. Це записано в програмі діяльності Кабінету Міністрів, — уточнила голова комітету. — Якщо до кінця цієї сесії ми зможемо вийти на ухвалення законопроекту, це буде найоптимальніший варіант».
Робоча група, що працює над документом, запропонувала обговорити його концептуальні положення, структуру і тексти окремих статей. У дискусії взяли участь народні депутати, незалежні експерти, представники виконавчої влади, профспілок, громадських організацій, керівники навчальних закладів. За результатами слухань комітет рекомендував Кабінету Міністрів урахувати обговорені пропозиції під час розробки урядового законопроекту «Про освіту».
За словами Лілії Гриневич, документ має відповідати сучасним викликам, пов’язаним з євроінтеграційними намірами України, економічною ситуацією і російською агресією. Освіта має стати соціальним ліфтом для людини і базою для економічних перетворень у країні. Для цього доведеться переглянути структуру, стандарти та зміст галузі.
Кожен отримає право здобувати освіту впродовж життя або в системі традиційної (формальної) освіти, або поза нею — через неформальне чи інформальне навчання. До прикладу, початкову освіту дитина може здобути в сім’ї.
Школа стає 12-річною — з п’ятирічною початковою, чотирирічною базовою та трирічною повною середньою освітою . Старші класи мають стати профільними і функціонувати відокремлено.
Низка положень законопроекту спрямована на децентралізацію і дебюрократизацію управління освітою. Навчальним закладам нададуть академічну автономію, але водночас запровадять нову систему забезпечення якості освіти. Переглянуть і підходи до оплати праці, уточнює Лілія Гриневич: «Пропонується формула: чим вища кваліфікація, тим більше заробляє учитель. Зарплата залежатиме від результативності роботи». Для цього учитель має пройти добровільну незалежну сертифікацію.
Економічні питання, напевне, викличуть найбільшу дискусію під час доопрацювання цього документа. Автори концепції пропонують запровадити поняття «некомерційна (неприбуткова) організація» в системі освіти і надати право засновникам державних (комунальних) навчальних закладів обирати для них такий статус. Нині всі вони є бюджетними установами. За словами координатора групи розробників документа Володимира Ковтунця, це фактично унеможливлює фінансову автономію навіть в університетах, хоча вона гарантована новим законом «Про вищу освіту».
«В основу цього проекту перш за все має бути покладений інтерес публічної, комунальної, безкоштовної, найбільш поширеної освіти», — вважає заступник міністра освіти Павло Полянський і додає, що для забезпечення цього інтересу варто активніше використовувати державно-приватне партнерство.
Законопроект зрівняє в правах навчальні заклади різних форм власності і запровадить принцип «гроші ходять за людиною». Його розробники пропонують дозволити здобувати освіту за рахунок видатків державного чи місцевих бюджетів і в стінах приватних навчальних закладів. Право на безплатне навчання можна буде реалізувати через надання грантів, субсидій, дотацій з державного або місцевих бюджетів та за рахунок фізичних або юридичних осіб.
Цитата:
«Безплатна загальна середня освіта — це обов’язок держави, — наголосила Лілія Гриневич. — Ми наполягаємо на цій конституційній нормі. Так, ми маємо в законі виписати, в яких межах вона безплатна. А вона має бути безплатна в межах державного стандарту, який дозволить дитині отримати якісну освіту і стати успішною».
Голова комітету Лілія Гриневич, перший заступник голови Олександр Співаковський.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
