Увага політичних кіл Європи нині прикута до четвертого саміту «Східного партнерства», що триває у Ризі. Подія зібрала разом очільників Європейського Союзу, держав—членів ЄС, а також лідерів України, Вірменії, Азербайджану, Грузії, Молдови та представників Білорусі.


Очікується, що сьогодні у латвійській столиці віце-президент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс підпише Меморандум про порозуміння щодо останнього (третього) пакета макрофінансової допомоги від ЄС Україні в розмірі 1,8 мільярда євро. З українського боку документ укладуть міністр фінансів Наталія Яресько та голова Національного банку Валерія Гонтарева.

Загалом протягом травня 2014-го та квітня 2015-го Євросоюз виділив Україні 1,61 млрд. євро. Тобто загальна макрофінансова допомога, таким чином, становитиме 3,41 млрд. євро. Це найбільша сума, передана третій країні в такий короткий період, повідомили у Представництві ЄС. Окрім того, не виключено, що меморандум стане не єдиним документом, підписаним у Ризі, що стосуватиметься допомоги Україні, Молдові та Грузії. На це натякнув комісар ЄС з питань розширення та політики сусідства Йоганнес Ган.


Утім, головними темами саміту є передусім політичні питання, пов’язані з українсько-російським конфліктом. У вітчизняному МЗС переконані, що «два останні роки складної роботи на шляху нашого зближення з ЄС, зокрема у контексті безвізового діалогу, обов’язково будуть відображені в підсумкових документах Ризького саміту». Про це заявив посол з особливих доручень Дмитро Кулеба. За його словами, важливо, що також буде засвідчено солідарність із Україною. «Незалежність, територіальна цілісність, суверенітет, а головне — свобода вибору держав Східного партнерства вільно обирати напрям свого розвитку, визначати і реалізувати свої амбіції у відносинах з ЄС будуть також підтверджені, як і європейський вибір», — заявив Дмитро Кулеба напередодні саміту.


Водночас, як повідомило агентство Reuters, саме із відображенням територіальної цілісності України у підсумковому комюніке учора виникли проблеми. Білорусь і Вірменія відмовилися підписувати будь-який документ, у якому йдеться про анексію Росією Криму. Очікується, що через таку позицію Мінська та Єревана ухвалять компромісне рішення — позиції країн-членів ЄС та країн-учасниць Східного партнерства будуть представлені окремо.


«Зустріч у Ризі навряд чи призведе до нових гучних ініціатив. Але вони й не потрібні, — прогнозує колишній міністр закордонних справ Швеції Карл Більдт в інтерв’ю «Новому времени». — Просто залишитися на обраному курсі — вже потужний сигнал успіху. І в інтересах довгострокової стабільності це повинна вітати навіть націоналістична путінська Росія».