Ця фраза прозвучала з уст редактора однієї з районних газет у відповідь на запитання: «Як у вас із ліками? Чи доступні вони нині для пересічного громадянина? Чи достатньо аптечних закладів?». І справді, для чималої кількості українців проблеми із власним здоров’ям перейшли сьогодні на другий план (а для багатьох — завжди так було). На першому — війна, агресія підступних «братів», падіння рівня соціальних стандартів, розвал економіки, скажене зростання цін тощо.

Та рано чи пізно, хоч і не дай Бог, власний організм змушує людину переступати пороги аптечних закладів, бо інакше — хоч помирай. Тим паче що українці традиційно (чи не через постійну фінансову скруту) займаються самолікуванням і, прописавши собі ліки власноруч, найперше прямують саме по них.
Варто погодитися: тенденція до підвищення цін на лікарські засоби, особливо імпортного виробництва, пов’язана зі значним коливанням курсу гривні, останнім часом таки має місце. Так само впливає на них і підвищення оптово-відпускних цін, і збільшення витрат на доставку товарів тощо. Така ситуація характерна для всіх регіонів України. Хоча слід зазначити: порівняно із спекулятивним зростанням цін на певні товари, зокрема на деякі продукти харчування, ліки продовжують більш-менш триматися встановлених раніше цінових рівнів. Причин цього може бути кілька. Перша: не виключено, що торговельні надбавки, зроблені в аптеках раніше, дають змогу їх власникам не надто перейматися навіть стрибками курсу долара. Другу винесено в заголовок цієї публікації. Третя (і мабуть не остання): є значні товарні запаси, які потрібно реалізовувати...
Певну роль у стабілізації цін мало б відігравати державне регулювання, передбачене постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2008 року №955 «Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення». Документом визначено граничні торговельні (роздрібні) надбавки на лікарські засоби і вироби медичного призначення, включені до Національного переліку основних лікарських засобів і виробів медичного призначення та обов’язкового мінімального асортименту (соціально орієнтованих) лікарських засобів і виробів медичного призначення для аптечних закладів. Гранична торговельна надбавка визначена в межах від 10 до 25 відсотків від закупівельної ціни з урахуванням податку на додану вартість.
Передбачалося, що вплив на цінову політику матиме і Міністерство охорони здоров’я України, яке своїм наказом від 10 липня 2014 року №482 за-
твердило граничний рівень оптово-відпускних цін на лікарські засоби для лікування гіпертонічної хвороби.
З другого боку, дотримання реального рівня цін в аптеках залежить насамперед від самих суб’єктів підприємницької діяльності. Бо Державна інспекція України з контролю за цінами, як центральний орган виконавчої влади, що контролює дотримання вимог стосовно формування, встановлення та застосування цін, має дотримуватися мораторію на проведення перевірок, встановленого в серпні 2014-го та продовженого до червня 2015 року.
Проте не все так просто та однозначно. Для того, щоб хоч якось зрозуміти механізм формування цін в аптечних закладах, варто розглянути один із конкретних випадків, що мав місце в Кіровограді в листопаді минулого року. Журналісти Першої електронної газети, реагуючи на скаргу жительки міста, провели власне розслідування особливостей аптечного ціноутворення на прикладі одного конкретного медпрепарату. Постійна клієнтка кіровоградських аптек придбала одні й ті само ліки у двох аптеках (мегааптеці «Здоров’я» та аптеці низьких цін «Кремінь»), розташованих поряд на одній вулиці, протягом двох днів підряд. На диво, ціна на пігулки «Пропанорм» (виробництво «PRO.MED.CS Praha a.s.») дуже відрізнялася. Більш як на 100 гривень. В одній споживачці довелося заплатити за ліки 86,15 гривні, в іншій — 191 гривню (!).
Журналісти спробували з’ясувати причину такої істотної цінової різниці в самих аптеках. Може, справа у вартості препарату під час закупки у виробника? Проте ні в аптечному пункті «Здоров’я», ні в ТОВ «Аптека низьких цін «Кремінь» (де ціна на «Пропанорм» становила 191 гривню) роз’яснити ситуацію відмовилися. Представник першої (з Харківської області) в телефонному режимі зазначив, що коментувати нічого не зобов’язаний, а в разі виявлення якихось правопорушень порадив звернутися до суду.
Як може відрізнятися ціна на один і той само товар однієї партії від одного виробника більш як на 100 відсотків, можна лише здогадуватися. Уся справа в «накрутці», яку роблять безпосередні реалізатори ліків — висловлюють припущення пересічні громадяни. Безперечно, при формуванні такої ціни було враховано із запасом і нинішнє зростання курсу долара, і ще багато чого іншого. Схоже, мораторій на перевірки таки допомагає. Навіть можна здогадатися, кому.
Тим часом журналісти вирішили не опускати рук і звернутися до вповноважених державних органів із твердим переконанням, що ті, на відміну від суб’єктів підприємницької діяльності з їх комерційними таємницями, мають таки пролити хоч трохи світла на таємницю аптечного ціноутворення. На жаль, ні в регіональному представництві Державної інспекції України з контролю за цінами, ні в Інспекції із захисту прав споживачів чогось конкретного дізнатися не вдалося. У першій протягом кількох робочих днів кореспондент так і не застав начальника (де керівник, його колеги-підлеглі сказати не змогли), а в другій під час спілкування із заступником начальника — начальником відділу захисту прав споживачів вдалося встановити, що... в інспекції, власне, захищати права споживачів нікому. Усе, мовляв, через ініціативу Прем’єр-міністра про зняття 70 відсотків заробітної плати із працівників органів виконавчої влади та пропозиції йти у відпустку за власний рахунок. Тож і керівництво, і працівники контролюючої установи то по черзі, а то й разом ходять у відпустки. Коли вже там ціни контролювати?! Тим паче що й установлений мораторій цього не дозволяє.
Єдиною установою, в якій допомогли дещо розібратися в ситуації, виявилося управління охорони здоров’я Кіровоградської міськради. Там повідомили, що станом на 24 листопада 2014 року офіційна ціна на «Пропанорм» становила 147,98 гривні та пояснили, що вартість ліків залежить від курсу долара і змінюється мало не щотижня й часто відрізняється від тієї, що задекларована в «Реєстрі оптово-відпускних цін на лікарські засоби». А ще порекомендували звернутися до Державної служби з лікарських засобів. Та, на жаль, і там керівництво перебувало у вимушеній відпустці за власний рахунок. До речі, вже майже місяць це серйозне відомство не має свого голови. Як то кажуть: «No comments».
Висновок: ситуація з ціноутворенням на медичні препарати практично неконтрольована. Він підтверджується інформа-цією про інші ліки, отриманою журналістами в процесі перипетій із «Пропанормом». Так, пігулки «Артрон Комплекс» підприємство «Мед-сервіс+» (біля ринку «Босфор») реалізовувало за ціною 390 гривень. В аптечному кіоску на цьому ж ринку — по 255. В аптеці по вул. Жовтневої Революції — по 317, а по Дворцовій — по 355 гривень. Показово, що найдешевший «Артрон» був виготовлений на два місяці пізніше, ніж найдорожчий, отже, пізніше потрапив і до реалізаторів. Як то кажуть, неозброєним оком видно, що торговельні надбавки навіть близько не стояли біля вказаних у нормативних документах. Чи зміниться ситуація за умови створення на ринку ліків мегарегулятора на базі Держлікслужби, над чим б’ються останнім часом певні державні та бізнесові структури, покаже час. Деякі експерти схильні вважати, що не в кращий бік. Більше того, аналітики прогнозують створення на українському ринку лікарських засобів монополіста. А монополісти традиційно дбають аж ніяк не про здешевлення товару.
Звичайно, ви можете самостійно проконтролювати відповідність цін законодавчо затвердженим нормам, скориставшись вказаними документами. А в разі виявлення порушень — звернутися до суду. Та про такі випадки чути не доводилося.
Чи варто після цього перейматися скороченням аптечної мережі або ж дякувати аптекарям за 5—10-відсоткову знижку (за дисконтною карткою чи як соціальна пільга) після 100-відсоткової і більше надбавки, вирішувати кожному з нас персонально. Хоча для людини у безвиході кожна копійка дорогого варта.
Відповідь на все мала б дати названа вже постанова №955. От лише перевірити дотримання її норм, як уже стало зрозуміло, нікому.

Кіровоградська область.

ФАКТ

За січень поточного року (порівняно із січнем 2014-го) індекс споживчих цін на фармацевтичну продукцію, медичні товари та обладнання становив на Кіровоградщині майже 150 відсотків. Схожа ситуація спостерігається загалом по Україні (149,9 відсотка).

ДО РЕЧІ

Схожа ситуація із «Пропанормом» нині час має місце і в Києві. Пігулки 150 мг №50 (ПРОМЕД ЦС Прага, Чехія) в аптеці №9 «Інтелекс» коштують 252,79 гривні, а в центрі резервування препаратів «Наша аптека» — 381,64 гривні. Для прикладу: в литовських аптеках вартість такого препарату — 9—11 євро (за максимального курсу — 225—275 гривень).

ДОВІДКОВО

У квітні порівняно з березнем зростання цін на фармацевтичну продукцію, медичні товари та обладнання становило 4,8 відсотка.

 

 

P.S. Тим часом наприкінці минулого року чергову соціальну аптеку відкрили на Кіровоградщині в селищі Олександрівка (на знімку). Представникам пільгових категорій, зокрема, дітям війни, дітям-інвалідам, громадянам, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, інвалідам І, ІІ та ІІІ груп, пенсіонерам, ветеранам Великої Вітчизняної війни та учасникам бойових дій в Афганістані, ветеранам праці, і навіть працівникам освіти, запропонували дисконтні картки з 15-відсотковою знижкою.

Фото Галини ШЕВЧЕНКО.