Такий вигляд нині має Крим. Кримські татари, які 71 рік тому вже пережили жахіття депортації, тепер стикнулися з її прихованою формою. Жодне з прав людини: свобода поглядів, мирних зібрань і, власне, право на життя, зовсім не забезпечується окупаційною владою. Усе це породжує єдине відчуття — відчуття страху. На цьому наголосила Уповноважений Верховної Ради з прав людини Валерія Лутковська під час слухань у Комітеті з питань державного будівництва та місцевого самоврядування «Питання тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь».
Швидкість, з якою «порушники» притягаються до адміністративної відповідальності, не порівняти з інертністю в розслідуванні смерті Рефата Аметова, якого вбили на території АРК. «Усе це змушує кримських татар полишати свою рідну землю, на яку вони тільки-но почали повертатися. Таке саме ставлення нині й стосовно української національної меншини», — зауважила Омбудсмен.
Ситуація, за її словами, ускладнюється тим, що міжнародні правозахисні організації не можуть потрапити на територію АРК для здійснення моніторингу. За рік там зміг побувати лише комісар Ради Європи з прав людини пан Ніл Мужніекс. «Організації, які чітко заявили про територіальну цілісність України, не можуть приїхати до Криму через територію РФ. Їм не дозволяє це зробити міжнародний протокол, а коли вони заїжджають з території України, їм не дають можливість працювати. Сьогодні Крим — це півострів страху ще й тому, що він абсолютно ізольований. Він не лунає в доповідях міжнародних організацій. Якщо ми хочемо справді захистити інтереси Криму у складі України на рівні інституцій ООН, маємо надавати цю інформацію максимально широко», — зауважила В. Лутковська.
А за словами народного депутата Георгія Логвинського (заступник голови Комітету Верховної Ради з питань прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин, член міжфракційного депутатського об’єднання «Крим»), для того, щоб відповісти на наявні виклики, маємо вибудувати стратегію — чого ми хочемо та яким методом діятимемо.
«Домовлятися з окупантом неможливо. По-перше, з моральної точки зору, по-друге, тому, що Росія не розуміє мови верховенства права, прав людини та й узагалі нормальної мови. Тому позиція проста: маємо створити такі умови, за яких Росія, якщо не виконуватиме домовленості, щось втрачатиме. Нині ми намагаємося створити якомога більше правових механізмів для того, щоб відновити права людини на території Криму і змусити РФ виконувати взяті зобов’язання», — наголосив він.
Що стосується міжнародних правових механізмів, то, за словами народного депутата, тут не все так просто. З’ясувалося, що міжнародних правових механізмів, крім подання позовів до Європейського суду з прав людини, немає. «Це єдина конвенція, яку ратифікувала Росія. Ми проаналізували понад 20 угод з Росією і всюди лише одне: вирішення спорів методом переговорів. Про мову переговорів ми щойно говорили. Фактично протягом багатьох років наша дипломатія недопрацьовувала, і нині ми не маємо майже жодних шансів на звернення до міжнародних інстанцій», — зауважив Г. Логвинський. Україна, як відомо, подала три позови до Європейського суду з прав людини.
Водночас експерт Інституту демократії імені Пилипа Орлика Наталія Беліцер у своєму виступі зачепила конституційні проблеми. За її словами, робота конституційної комісії не засвідчила особливого бажання включити будь-які норми про корінні народи в оновлену версію Основного Закону. Вона нагадала, що згадка про корінні народи міститься в чинній Конституції, але в ній так і не було конкретизовано, які саме етнічні спільноти належать до них. На що, до речі, вказували всі без винятку міжнародні моніторингові структури. Тож за-пропонувала віднести кримськотатарський народ та етнічні спільноти караїмів і кримчаків до корінних народів. Крім того, експерт вважає, що другий розділ Основного Закону має бути доповнений окремою статтею про права корінних народів.
Загалом під час слухань було обговорено низку проблем, зокрема політико-правові, соціально-економічні та гуманітарні наслідки тимчасової окупації території АРК. Власне, за словами народного депутата Олексія Гончаренка, комітетські слухання «стали першим за останній рік заходом такого високого публічного рівня, на якому всебічно, комплексно і з максимальною повнотою розглянуто практично весь спектр питань, пов’язаних із тимчасовою окупацією Російською Федерацією території Кримського півострова, а також запропоновано шляхи до його реінтеграції в Україну».
За результатами обговорення комітет затвердить рекомендації слухань, які, на думку учасників заходу, нададуть новий імпульс зусиллям із повернення тимчасово окупованих територій під юрисдикцію нашої держави.
