Проблеми галузі залишаються складними. Але всі разом ми їх подолаємо

Саме така думка стала головним лейтмотивом наради, яку провели енергетики Південно-Західної енергосистеми на базі ПАТ «Хмельницькобленерго». На ній зібрались керівники енергопостачальних компаній із Вінниці, Тернополя, Чернівців та Хмельницького, представники влади цих областей, найбільші споживачі, щоб разом із представниками Міненерговугілля та НКРЕКП ще раз обговорити найгостріші проблеми, з якими зіткнулися минулої зими, а головне — розробити відповідну тактику дій наступного зимового періоду. Підготовка до нього вже розпочата. Однак проходитиме вона нелегко і вимагатиме нестандартних рішень. А головне — спільних дій.

Енергоринок окупованих територій має бути виокремлений


— У тому, що енергетика переживає непрості часи, нікого переконувати не потрібно. Причини цього зрозумілі: країна веде важку затяжну війну, що впливає на фінансування всіх сфер життя. Тож саме через це уряд звертається до представників влади на місцях, виробничників і споживачів, аби ми консолідували зусилля, — розпочав засідання заступник міністра палива та енергетики Олександр Светелік. — Не приховуватиму, минулими роками о цій порі ми вже знали, які у нас будуть запаси палива, обсяги виконаних ремонтів та профілактичних заходів, готовність електромереж та системи в цілому. Нині робити ці прогнози — справа невдячна. Насамперед через те, що видобуток та постачання вугілля, що його використовують енергогенеруючі компанії, проходить із неконтрольованих територій, а тому передбачити, якими будуть обсяги цих поставок, за якими цінами та і чи будуть взагалі, практично неможливо. Це ж стосується і розрахунків на окупованих територіях за спожиту електроенергію, газ, тепло, воду — їх практично немає.


Проте хтось мусить за це платити. У такій ситуації все фінансове навантаження автоматично перекладається на споживачів з інших областей. Розуміючи, що і для них це — важка ноша, урядовці готують відповідну постанову, яка виокремить енергоринок неконтрольованих територій. Відповідно до неї, передбачається, що тамтешні генеруючі компанії працюватимуть зі своїми споживачами і проводитимуть із ними відповідні розрахунки. Такий захід вимушений, але логічний і зрозумілий — дати можливість всім регіонам самостійно збалансувати свої ринки енергопостачання, споживання і платежів. Та він є лише однією з багатьох інших складових плану реформування вітчизняної енергетики, котра має наблизитися до європейських вимог і стандартів. Але насамперед важливо здолати кризові явища, що загрозливо зависли над енергетикою.


Потенційна загроза віялових та аварійних відключень ще залишається


Аналізуючи стан роботи галузі минулої зими, не тільки фахівці, а і кожний споживач насамперед згадає відключення світла, через які пройшла вся країна. Хоча всім доводилося працювати в рівних умовах, але те, наскільки болісно вони вдарили по різних регіонах, чималою мірою залежало від злагоджених дій місцевих енергокомпаній та найбільших споживачів. Адже спільно вони мусили знайти такі варіанти, щоб зменшити кількість споживання електрики у пікові години і водночас завантажити нічні провали її використання. Від цього залежала не просто якісна робота енергосистеми країни, а й саме її існування.


Тепер потрібно визнати, якими б неприємними не були такі кроки, немає стовідсоткових гарантій, що вони не повторяться і наступної зими. Тож уже тепер, аби убезпечитися від загрозливих аварійних відключень, усі обленерго мають відпрацювати чіткі і надійні графіки віялових відключень.


Енергетики визнають, зимові кризові явища загострили увагу на технологічних проблемах і в деяких областях відсунули на задній план роботу зі споживачем. Далеко не всі компанії потурбувалися про те, щоб звести їх незручності до мінімуму. Тож частина споживачів добре відчула різницю між неконтрольованими і затяжними аварійними відключеннями та прорахованими і обмеженими віяловими. Обидва заходи вимушені і спрямовані на одне — вберегти від розбалансування енергосистему, бо це може призвести до катастрофічних наслідків. Та останні мають пом’якшити ситуацію для споживача, бо вони прогнозовані і визначені в часі — мають тривати не більше однієї—двох годин.


Доведеться визнати, що і надалі для країни залишатимуться актуальними графіки граничного споживання енергії — рівномірно доводиться розподіляти те, що нині маємо. Тепер уже враховані і виправлені деякі помилки в розрахунках, проведених взимку, і це має допомогти встановити реальні режими споживання енергії в областях. У міністерстві та Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, обіцяють, що підхід до цифр не буде формальним. Адже одні постачальні компанії вже активно попрацювали над цим завданням і вже торік зменшили показники споживання, тож тепер від них вимагатимуть менше скорочення. Зате іншим доведеться наздоганяти їх.


— Міністерством вже підготовлені документи, що визначають нові стандарти оперативної безпеки, які мають бути дотримані при розробці графіків віялових відключень, — повідомив головний державний інспектор України з енергетичного нагляду Володимир Рубанка. — Вони, в разі потреби, мають допомогти у співпраці енергопостачальних компаній та споживачів.


— Звичайно, хотілося б обійтись взагалі без будь-яких відключень. Але воєнні дії тривають, і тому залишаються проблематичними поставки антрацитового вугілля із неконтрольованих територій. А саме воно, тобто надійні запаси у генеруючих компаніях, є тим регулятором, що врешті-решт визначає навантаження в мережах, — підкреслив Олександр Светелік. —Певна річ, урядом ведеться пошук нових джерел постачання. Та потрібно розуміти, що вартість привізного вугілля вища, і це одразу потягне за собою ланцюг подальшого подорожчання, і це не зможе не позначитися на тарифах. Їх подальшого зростання дуже хотілося б уникнути. Але і тут очікуються певні зміни.


Ціни за електрику формуватимуться на місцях


Побутового споживача варто заспокоїти. Хоча останнє збільшення тарифів за використані кіловат-години було доволі суттєвим, проте зняти ціновий шок мають субсидії. Крім того, на певний час вартості для цього сегмента споживачів стабілізовані.


Швидше за все, зміни торкнуться промислових та бюджетних споживачів, на чиї плечі ляжуть нові оптові ціни. Якими вони будуть, нині сказати важко. Ймовірно, запрацює нова система ціноутворення.
Останніх десять років діяв принцип, коли для всіх споживачів згаданої категорії, незалежно від регіону, встановлювались однакові тарифи. Тепер цю систему буде змінена. Вимагають цього не тільки реалії нашого життя, а ще й європейське енергетичне співтовариство. Тож відповідні зміни до законів, які регулюють роботу вітчизняного енергоринку, вже готуються. Вони мають відмінити принцип єдиних тарифів, а відповідно і правило перехресного субсидіювання всередині галузі. Адже дотепер ситуація виглядала так, що кращі компанії, які вкладали чималі кошти у свій розвиток, через вирівнювання тарифів фактично субсидіювали тих, хто працював гірше і з більшими витратами. Законодавчі зміни мають зламати цей хибний порядок — не централізовано, а на місцях компанії формуватимуть свої тарифи. Механізм такого ціноутворення ще опрацьовується. Однак загальні його принципи зводяться до того, що кожному доведеться самостійно дбати як про свою успішність, так і про тісну співпрацю зі споживачем. Адже значною мірою саме останній буде чи не головним інвестором для енергетиків.


Інвестиції і тарифи пов’язані нерозривно


Те, що галузь потерпає без інвестицій, котрій вкрай потрібні як для підтримки нинішнього стану мереж і всього устаткування, так і для технічного та технологічного розвитку — факт очевидний. На проблему із коштами звертали увагу всі учасники зібрання. Особливо в контексті теперішніх ремонтів і підготовки до зими. Заступник головного держінспектора з енергонагляду Анатолій Гушля навів такі дані: відповідно до наявних коштів, заплановано реконструювати і оновити 2,5 відсотка від загального числа електромереж і близько п’яти відсотків трансформаторних підстанцій та іншого устаткування. Раніше ці цифри сягали 15 — 20 відсотків. Тож відставання очевидне.


Якщо ремонт, реконструкція і оновлення мереж і устаткування відбуватиметься теперішніми темпами, то знадобиться від двадцяти до сорока років для їх заміни і оновлення. З такими темпами досягнути рівня стандартів європейської енергоспільноти буде практично неможливо.


На жаль, поки що ситуація складається так, що більшість компаній вимушена проводити не планово-оновлювальні, а аварійні ремонти.


Це ж стосується і інвестиційних проектів — багатьом доводиться відмовлятися від серйозних технічних і технологічних нововведень. Підтверджують це і в ПАТ «Вінницяобленерго», де за останніх п’ять років фінансування інвестпрограм скоротилось на третину. І тернопільські енергетики, де за шість років сума, що виділяється на капітальні ремонти, не змінювалась, а при цьому тільки за останній рік витрати на матеріали зросли майже вдвічі. З такими ж проблемами зіткнулись і в ПАТ «Хмелницькобленерго».


— Понад шістдесят відсотків нашого обладнання вже відпрацювало свій амортизаційний термін. В один момент його не замінити, та все одно працювати потрібно. І ми знаходимо внутрішні резерви, — поділився досвідом головний інженер Анатолій Степанюк. — Те саме стосується і інвестиційної програми. Готували її минулої осені, і, зрозуміло, розраховували зробити більше. Тепер виділених коштів вистачить хіба що на третину запланованих робіт. Та ми все одно не зупинятимемося і впроваджуватимемо нові проекти, як би важко це не було.


Для довідки


Торік, завдяки чіткій розробленій стратегії та впровадженню нових технологій, ПАТ «Хмельницькобленерго» вдалося знизити рівень технологічних витрат електроенергії в мережах більш як на два відсотки, порівняно із нормативом. Завдяки цьому зекономлено близько 50 мільйонів годин кіловат-енергії.


Компанія однією з перших в галузі отримала паспорт готовності системи енергопостачання області до зими. Товариство збудувало в обласному центрі унікальну не тільки для області, а й для країни підстанцію, яка на кілька десятиліть наперед розв’язала проблему надійного та якісного енергозабезпечення центральної частини обласного центру. Таку ж проблему розв’язано в Славуті, де реконструйована підстанція і встановлене нове обладнання релейного захисту автоматики і контрольно-вимірювальних приладів на мікропроцесорних пристроях.


Загалом за рік вдалося відремонтувати близько 1140 кілометрів мереж різного типу, 726 трансформаторних підстанцій, змонтувати майже три десятки кілометрів ізольованого провода, замінити понад дві сотні трансформаторів та понад дві з половиною тисячі залізобетонних опор.


— Ми розуміємо, що нинішній фінансовий стан не дозволяє бездіяти або марно витрачати кошти, — переконаний генеральний директор ПАТ «Хмельницькобленерго» Олександр Шпак. — А тому намагаємось не тільки не згортати наші програми, а ще наполегливіше працювати над ними, шукати шляхи економії та підвищення ефективності виробництва. Бо від цього в кінцевому підсумку залежатиме і те, наскільки спокійно вдасться провести наступний зимовий сезон, і як формуватимуться майбутні тарифи для всіх споживачів. Попри всі труднощі, ми намагаємося дивитися вперед, і щоразу розробляємо п’ятирічні плани перспективного розвитку компанії, оновлюючи їх щороку.


Навіть тепер «Хмельницькобленерго» готове долучитись до реалізації потужного проекту, котрий дозволив би використовувати закриті потужності ХАЕС на Красилівській газорозподільчій станції. Зараз вона працює, використовуючи щороку до 150 мільйонів кубометра газу. Замінивши його на електроенергію, можна досягти багатомільйонної економії.
Уже давно правилом компанії стало впроваджувати в життя ті проекти, котрі не застаріють протягом кількох наступних десятиліть. Такий підхід мав би стати зразком для вітчизняної енергосистеми, котра дуже часто працює не тільки на устаткуванні, а й за технічними правилами ще середини минулого століття. Сьогодні уряд активно працює над тим, щоб не просто зламати їх, а наблизити правила роботи української енергетики до європейських. В умовах кризи і війни робити це надзвичайно важко. Але є надія, що, спираючись на досягнення кращих компаній на місцях, розраховуючи на підтримку влади, а головне — на розуміння споживачів, цей шлях буде пройдено.

 

Хмельницький.

 

Участь у робочій нараді взяли голова Хмельницької ОДА Михайло Загородний, генеральний директор ПАТ «Хмельницькобленерго» Олександр Шпак, головний державний інспектор України з енергетичного нагляду Володимир Рубанка, заступник міністра енергетики та вугільної промисловості Олександр Светелік.


Фото Ростислава БАЛЕМИ.