На Херсонщині завершилася сівба рису. Порівняно з минулим роком його плантації збільшили на 450 гектарів — до 7,25 тисячі гектарів. «Надалі площі під рис у регіоні також зростатимуть», — спрогнозував заступник директора департаменту агропромислового розвитку Херсонської облдержадміністрації Андрій Неділько.
Хоча плани облаштувати ще 300 гектарів «чеків» у приморських селах Скадовського району області навесні так і залишилися на папері через протести громадськості, яка побоюється потрапляння води з хімікатами до Джарилгацької затоки Чорного моря та загибелі її флори і фауни. Таке траплялося в 70—80-ті роки минулого століття. Аграрії доводять, що нині гербіциди для рисівництва безпечніші і довкіллю не шкодять, та своєї думки тутешні захисники природи не змінили — ризикувати майбутнім курортної зони не можна. Тому аграрії шукають інших можливостей розширити площі під вологолюбну культуру за допомогою альтернативних технологій.
— Цієї весни засіяли півтори тисячі гектарів «класичних» рисових плантацій. Але водночас заклали і дослідний полігон площею в чотири гектари, де вирощуватимемо «біле золото» вже на крапельному зрошенні. Якщо врожай дасть змогу окупити додаткові витрати, наступного року під «крапельку» посадимо вже сто гектарів, — каже директор Інституту рису НААН України, кандидат сільськогосподарських наук Володимир Дудченко.
Після втрати площ під рисосіяння у Криму херсонський рис відчутно зріс у ціні — нині виробники отримують по шістнадцять гривень за кілограм крупи. Та, на думку Володимира Дудченка, ціновий пік уже подолано і рис майбутнього врожаю помітно не дорожчатиме — звісно, якщо не відбудеться нового інфляційного стрибка. Загалом, апетити перекупників традиційно стримує необхідність «оглядатися» на світову ціну рисової крупи, яка не перевищує п’ятисот доларів за тонну. «Перестрибнеш» цю індикативну відмітку — і програєш конкуренцію імпортерам.
Херсонська область.
Факт
Минулого року одна з приватних фірм як експеримент заклала сорок гектарів рису на крапельному зрошенні у Цюрупинському районі Херсонщини, де «чеків» ніколи не було. Через проблеми з дотриманням агротехнологій врожай виявився меншим, ніж той, що зібрали власники звичайних плантацій. Але тим не менш, дав змогу окупити витрати й обійтися без збитків. Тому експеримент вирішили продовжувати науковці.
