«Зелені кашкети» вже вдруге зустрічають професійне свято в бойових порядках на сході країни. Події в Криму та на Донбасі дали поштовх не лише до пошуку нових підходів в організації служби, а й до реформування системи охорони державного кордону. Про результати діяльності відомства та подальші перспективи в інтерв’ю «Голосу України» розповів голова Державної прикордонної служби України генерал-лейтенант Віктор НАЗАРЕНКО (на знімку).

— Вікторе Олександровичу, наскільки відчутними є зміни, що відбулися в ДПСУ?
— Без сумніву, цей період був для нас найскладнішим за весь час існування незалежної України. Анексія Криму, дестабілізація обстановки на сході країни та військова агресія Росії — ці фактори змусили відомство оперативно продукувати нову стратегію діяльності, яка б відповідала новим викликам і загрозам та давала можливість адекватно реагувати на обстановку. Нам довелося одночасно змінюватися, навчатися та вдосконалюватися в надскладних умовах. А це, повірте, — величезне випробування для відомства, що останні два десятиріччя будувало свою стратегію винятково з позиції правоохоронного органу мирного часу.
На початку минулого року все змінилося. І лише завдяки згуртованості всього колективу, мужності і самовідданості кожного прикордонника відомство трансформувалося. Нам вдалося багато чого досягти і нарешті усвідомити, що головна наша сила — у згуртованості. В результаті ми вийшли на визначені Президентом та штабом АТО рубежі і побудували в смузі безпеки вздовж лінії бойових зіткнень надійну і ефективну систему оборони і контролю. Сьогодні Служба має необхідну зброю, бронетехніку, готова до дій у разі загострення обстановки. Наш персонал пройшов підготовку та, що важливо, мотивований на якісне виконання поставлених завдань.
Красномовним показником цього слугують цифри. Лише впродовж 2015 року прикордонники в межах зони АТО затримали понад 200 осіб, причетних до діяльності незаконних злочинних угруповань, виявили 25 одиниць зброї, понад 2 700 боєприпасів, більше 11 мільйонів гривень, які приховано провозилися через лінію розмежування, затримали товарів на суму майже 200 млн. гривень. Звісно, залишається багато проблем, які потрібно вирішити. Практично щодня змінюється обстановка на сході країни. Але я впевнений, що з такими професіоналами — справжніми патріотами, які зараз проходять службу в лавах Держприкордонслужби, ми зможемо успішно виконати усі поставлені завдання.
— Концепція розвитку Держприкордонслужби до 2015 року була спрямована на реформування відомства передусім як правоохоронного органу. Частково ви про це згадали. Нині акценти зміняться?
— Перше, на чому хочу наголосити: Державна прикордонна служба не відступає від визначених принципів становлення і розвитку у статусі правоохоронного органу. Це наш європейський вибір і принципова позиція, схвалена на державному рівні. Ми не збираємося відмовлятися від позитивних результатів, яких було досягнуто за весь період діяльності Служби. Проте сьогодні, з появою нових загроз, ми маємо бути готовими адекватно реагувати на всі зовнішні та внутрішні виклики і відповідно коригувати питання розвитку відомства на всіх напрямках.
Сьогодні в нашій державі завершується робота над трьома стратегічно важливими у сфері національної безпеки документами. Це Стратегія національної безпеки, Воєнна доктрина і Концепція розвитку сектору безпеки і оборони. Всі вони розраховані на період до 2020 року. Наше відомство активно долучилося і працює у складі робочих груп. Таким чином, ми від самого початку заклали фундамент нашого подальшого розвитку як невід’ємної складової системи забезпечення національної безпеки держави.
Відшліфовуємо і наші відомчі документи: Стратегію розвитку Державної прикордонної служби України і Державну цільову правоохоронну програму «Облаштування та реконструкція державного кордону» після 2015 року. Вони передбачені Планом дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України, і нам у цьому активно допомагають експерти Консультаційної місії ЄС для сприяння реформі сектору цивільної безпеки в Україні (EUAM Ukraіne). Даними документами визначено основні цілі і завдання Держприкордонслужби до 2020 року та шляхи їх вирішення. У кінцевому результаті ми маємо мінімізувати загрози прикордонній безпеці і забезпечити готовність держави до охорони майбутніх зовнішніх кордонів ЄС.
Службу реформуватимемо поетапно. Зокрема, на першому етапі (до кінця 2017 року) планується побудувати систему охорони державного кордону на східній та південній ділянках з урахуваннях як реальних, так і потенційних воєнних загроз. Це передбачає суттєве збільшення щільності їх охорони, створення системи інженерних споруд, зменшення ділянок відповідальності діючих і розгортання нових підрозділів з відповідною інфраструктурою, модернізацію системи висвітлення надводної обстановки, технічне переоснащення, оновлення складу Морської охорони та парку авіаційної техніки тощо.
Крім цього, планується організація спільної оперативної охорони кордону з державами- членами ЄС. Це спільні контроль та патрулювання, обмін інформацією, аналіз ризиків, співпраця оперативних органів тощо.
Велику увагу буде приділено підвищенню боєздатності ДПСУ шляхом удосконалення системи комплектування особовим складом, модернізації усіх технічних засобів та формування сучасної системи логістики.
— Наскільки сьогодні міцні наші позиції в зоні розмежування, на кордоні з Російською Федерацією та на адмінмежі з Кримом?
— Не забуваймо, що впродовж останніх двох десятиріч інженерне облаштування українсько-російського кордону та укріплення позицій не входило до переліку визначених державою пріоритетів. Традиційно вважалося, що Росія — наш мирний сусід. Помилковість цих підходів ми відчули під час анексії Криму та в період подальшого розвитку подій на Донбасі, де за легковажність довелося заплатити надзвичайно високу ціну.
У березні-травні минулого року Держприкордонслужба на межі зусиль намагалася завадити проникненню на територію України із Росії військових найманців, зброї, техніки, засобів терору. Однак зробити це на той час вже було практично неможливо, зокрема й через відсутність належних інженерних споруд, перешкод для руху техніки і живої сили та недосконалість системи оперативного та технічного контролю. Цей жорстокий урок ми дуже добре засвоїли, і тепер робимо все можливе, аби подібна ситуація не повторилась. Саме це ставилося за мету при розробці Плану заходів щодо інженерно-технічного облаштування українсько-російського державного кордону, територій, прилеглих до районів проведення антитерористичної операції та Автономної Республіки Крим, який вже затверджено урядом. 
— Сьогодні головна тема повідомлень ДПСУ — діяльність у гарячих регіонах. Проте завдання Служби — забезпечення надійної охорони усіх ділянок держкордону. Розкажіть, які проблеми тут існують, чи не позначилися воєнні дії на якості охорони державного рубежу в цілому?
— Звичайно, війна вплинула на діяльність наших органів та підрозділів по всьому периметру державного рубежу. Насамперед тому, що військовослужбовці, які проходять службу на інших ділянках, залучаються до виконання завдань у зоні проведення АТО. На даний момент майже одинадцять тисяч наших бійців пройшли бойове хрещення. Половина з них вже отримала статус учасника АТО. Однак відзначу, що при всьому негативі ці люди здобули неоціненний досвід, насамперед як фахівці та патріоти. Крім цього, сьогодні на більшості ділянок охорона кордону здійснюється у посиленому режимі. Це викликано тим, що існує постійна загроза проникнення на територію України диверсантів, терористів, торговців зброєю та боєприпасами, інших осіб, що можуть дестабілізувати ситуацію в нашій країні. Це вимагає додаткових зусиль і не дозволяє ні на хвилину втрачати пильність.
Основна наша увага спрямована на забезпечення захисту та оборони східного кордону, якість охорони інших ділянок ні в якому разі не повинна знижуватися. Це прекрасно усвідомлює і адміністрація Держприкордонслужби, і керівники регіональних управлінь. На виконання завдань, визначених Президентом України, ми суттєво посилили заходи з протидії злочинності на державному кордоні. З початку цього року затримано більше шести тисяч порушників кордону, понад тисячу незаконних мігрантів, вилучено майже 300 одиниць зброї, понад три тисячі боєприпасів, 75 кілограмів наркотиків та контрабанди на суму майже 140 мільйонів гривень. 
— У квітні було прийнято закон про збільшення чисельності Держприкордонслужби на три тисячі військовослужбовців. Як буде використано цей ресурс?
—  Це дасть нам змогу створити потужні резерви, основним завданням яких буде як оборона, так і охорона державного кордону. Нині в адміністрації Держприкордонслужби опрацьовано пропозиції щодо розгортання нових структурних одиниць — прикордонних підрозділів швидкого реагування. Саме вони мають стати основою системи охорони на найбільш загрозливих напрямках та елементом посилення прикордонних загонів у разі різкої зміни обстановки. Ці підрозділи також виконуватимуть завдання з локалізації кризових ситуацій на кордоні, припинення збройних конфліктів та інших провокацій, братимуть участь у боротьбі з диверсійно-розвідувальними групами. Перші три підрозділи швидкого реагування з’являться вже до кінця цього року.
— Одним із найактуальніших питань на сьогодні є протидія корупції в державних органах. Чи відбувається очищення відомства від співробітників, котрі дискредитують професію прикордонника?
— Коли на Донбасі гинуть наші бойові побратими, ніхто не має права ганьбити їх подвиг. Протидія корупції — це сьогодні, без перебільшення, другий фронт. Тому викорінення таких явищ, як хабарництво, зловживання владою, протекціонізм, порушення інших вимог антикорупційного законодавства, є для нас пріоритетним. Лише протягом першого кварталу цього року в підрозділах Держприкордонслужби було задокументовано та внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 кримінальні правопорушення, скоєні персоналом відомства. До адміністративної відповідальності за вчинення корупційних правопорушень притягнуто п’ять посадових осіб органів охорони державного кордону. Підрозділи внутрішньої та власної безпеки провели більш як півтисячі перевірок порядку несення служби, ініціювали 440 розслідувань, за результатами яких притягнуто до дисциплінарної відповідальності майже шістсот осіб. Запевняю, що жодного встановленого факту протиправних діянь не було приховано, і всім їм буде надано принципову правову оцінку.

Бесіду вела Ольга МІРОШНИЧЕНКО.