Голова Верховної Ради Володимир Гройсман (на знімку)у четвер у Вільнюсі виступив під час шостого засідання Міжпарламентської асамблеї Верховної Ради України, Сейму Литовської Республіки, Сенату та Сейму Республіки Польща.
У своїй промові на тему: «Десять років після Луцька. Досягнення та актуальні цілі Асамблеї» глава парламенту наголосив, що нині координація взаємодії України, Литви і Польщі набуває особливого значення.
«Сьогодні, коли український народ довів, що європейські цінності і прагнення свободи варті найвищої самопожертви, наша з вами координація і взаємодія набувають нового значення, — наголосив керівник українського парламенту. — Це не просто слова, а прагнення, за які українці готові боротися і покладати свої життя».
Координація взаємодії з Литвою і Польщею набуває особливого значення
В. Гройсман зазначив, що десять років тому, коли в Луцьку було засновано Міжпарламентську асамблею Верховної Ради України, Сейму Литви, Сейму та Сенату Польщі, «ніхто не міг уявити, які виклики постануть перед нами сьогодні». «Маємо бути динамічними і результативними», — сказав Голова Верховної Ради.
Спікер Сейму Литовської Республіки Лорета Граужинєнє наголосила у своєму виступі на важливості подальшого розвитку діалогу всередині Євросоюзу з питань Європейської інтеграції України.
Щодо агресії Російської Федерації по відношенню до України Л. Граужинєнє заявила: «Ми не повинні обмежуватися політичними деклараціями». На її думку, необхідно розглянути питання стосовно можливості застосування правових механізмів, у тому числі, зокрема, «з’ясувати позицію міжнародного суду». У цьому контексті вона наголосила на важливості активізації парламентської співпраці в міжнародних парламентських форумах.
Вона також висловила переконання щодо успішного здійснення реформ в Україні. «Ви повинні використати всі можливості», — сказала пані Спікер, підкресливши важливість широкого інформування міжнародної спільноти про перебіг реформ у нашій державі.
На переконання Л. Граужинєнє, робота Асамблеї має бути спрямована на досягнення головної мети — становлення наших вільних і демократичних держав. «Наші країни цілеспрямовано і далекоглядно крокують до змін», — сказала пані Спікер.
Маршалок Сенату Республіки Польща Богдан Борусевич у своєму виступі заявив, що Україна є надзвичайно важливою країною як для Польщі і Литви, так і для Європи.
Він запевнив у готовності надавати Україні всіляку підтримку у впровадженні реформ у сфері децентралізації, боротьби з корупцією, реформуванні правоохоронної і судової систем.
Пан Маршалок також наголосив на важливості розгляду питання щодо надання Україні безвізового режиму і запевнив, що Польща підтримуватиме в цьому Україну.
Потребуємо сигналу стосовно перспективи членства в ЄС
Українці потребують «абсолютно чіткого» сигналу щодо перспективи членства в ЄС та запровадження безвізового режиму. Про це заявив Голова Верховної Ради України Володимир Гройсман у своєму виступі.
«Ми роками чули аргумент про перевтому ЄС від розширення. Але в умовах агресії і тотальної російської пропаганди цей аргумент не працює, — наголосив В. Гройсман. — Для українців перспектива членства стане не лише стимулом для реформ, а й символом того, що ЄС готовий боротися за Україну — так само як українці сьогодні борються за Європу на східному фронті».
«Це рішення стане потужним ударом по одній із ключових тез російської пропаганди, яка намагається переконати українців у тому, що в Європі на них ніхто не чекає», — зазначив керівник українського парламенту.
В. Гройсман висловив сподівання, що Литва і Польща й надалі всіляко підтримуватимуть європейські прагнення України, охарактеризувавши парламентський вимір тристоронньої співпраці як «Луцький трикутник», де ці країни допомагають Україні на її євроінтеграційному шляху. «Сподіваюся, що ви за кожної нагоди підтримуватимете внутрішню дискусію в Євросоюзі з цього питання», — сказав він, звертаючись до парламентаріїв.
«Я вірю в те, що торованим Литвою і Польщею шляхом Україна також повернеться до об’єднаної європейської сім’ї демократичних держав», — зауважив В. Гройсман.
«За вашої підтримки ми будемо вперто й успішно йти шляхом складних реформ і зміцнимо незалежність України. Сподіваюся, що, зібравшись на одне з майбутніх засідань нашої Асамблеї у 2025 році, Голова Верховної Ради виступатиме якщо не від імені держави-члена, то, як мінімум, від імені країни—кандидата на вступ до ЄС», — зазначив В. Гройсман.
Він також заявив, що українська влада та громадяни нашої держави «усвідомлюють усю важливість і відповідальність сьогоднішнього моменту», і запевнив, що Президент, уряд, парламент здатні приймати зважені рішення і доводити їх до завершення. Голова Верховної Ради також підкреслив, що Україна «абсолютно відкрита, готова до використання європейського досвіду і налаштована на результат».
Пошук відповіді на виклики нового характеру
Голова Верховної Ради України Володимир Гройсман вважає «критично важливим» збереження позиції міжнародної спільноти щодо засудження агресивної політики Російської Федерації.
«Ключовим на сьогодні завданням європейської та міжнародної спільноти є пошук відповіді на виклики нового характеру, — сказав глава парламенту. — Але в пошуках цієї відповіді критично важливим є дотримання позиції щодо цілковитого засудження, абсолютного неприйняття політики агресії та нехтування засадами міжнародного права, яку сьогодні неприховано проводить Росія».
«У цьому парламенти наших країн повинні відігравати активну роль», — додав він.
Голова Верховної Ради висловив вдячність за всебічну підтримку польської та литовської делегацій у Парламентській Асамблеї Ради Європи, Парламентських Асамблеях ОБСЄ і НАТО.
«Ми маємо спільно протистояти діям Кремля, спрямованим на підрив єдності в Європейському Союзі», — упевнений В. Гройсман.
«Агресія і гра м’язами у виконанні Кремля має одну мету — змусити Захід зректися України в обмін на власну безпеку», — заявив він.
В. Гройсман наголосив, що українська сторона залишається відданою Мінським угодам, а Росія досі не виконала жодного пункту: незважаючи на оголошене понад три місяці тому припинення вогню, українці продовжують гинути мало не щодня; тривають обстріли російськими найманцями позицій українських військових.
«Вони не відводять важке озброєння. Навпаки, ми спостерігаємо надходження нової техніки та свіжих людських ресурсів з території Росії, — сказав керівник українського парламенту. — Спеціальній спостережній місії ОБСЄ російські бойовики перешкоджають верифікувати режим припинення вогню і місця розташування озброєння».
Останнім свідченням безпосередньої участі російських регулярних військ у бойових діях на території України, зазначив В. Гройсман, стало затримання українськими військовими двох спецпризначенців у Луганській області.
«Російська Федерація уникає обміну полоненими за принципом «всіх на всіх» і цілковито нехтує численними закликами міжнародного співтовариства звільнити нашу з вами колегу, члена ПАРЄ Надію Савченко, а також інших громадян України, які незаконно утримуються під вартою на території Росії», — сказав він.
«Пасивна позиція Росії щодо виконання Мінських домовленостей вимагає активної протидії з боку Євросоюзу», — заявив В. Гройсман.
«Висновок: хоч би яка щира була позиція України, Мінські домовленості використовуються Росією виключно як «димова завіса» для затягування часу і продовження спроб поновлення агресії», — підсумував Голова Верховної Ради.
В. Гройсман назвав «три основні компоненти нашої спільної реакції на такий стан справ».
«По-перше, направлення в Україну миротворчого контингенту або операція з підтримки виконання Мінських домовленостей, що позбавить Москву планів щодо подальшого наступу і сприятиме встановленню сталого миру.
По-друге, вироблення чіткого алгоритму посилення санкцій проти Російської Федерації. На моє глибоке переконання, тримісячна пасивність Російської Федерації у виконанні бодай одного пункту Мінських домовленостей є для цього достатньою підставою. По-третє, спільні зусилля з посилення обороноздатності України. Йдеться не лише про оборонну зброю, а й про підвищення стандартів підготовки та оперативних спроможностей українських Збройних Сил», — сказав він.
«Зокрема, й цим цілям сприятиме майбутнє започаткування діяльності литовсько-польсько-української бригади», — додав Голова Верховної Ради.
Верховна Рада рішуче налаштована на реформи
Наше завдання — перетворити пострадянську корумповану Україну на сучасну європейську демократичну державу, заявив Володимир Гройсман.
До того ж він зазначив, що парламент рішуче налаштований на реформи і довів свою спроможність приймати важливі рішення. Серед них, за його словами, ухвалення закону про право на справедливий суд; створення на законодавчому рівні умов, необхідних для започаткування системної боротьби з корупцією на державному рівні, внаслідок чого було створено Національне антикорупційне бюро; прийняття рішень щодо дерегуляції; рішень, спрямованих на відновлення обороноздатності України; започаткування реформування правоохоронних органів; ухвалення закону про суспільне мовлення; прийняття законів у контексті бюджетної та податкової децентралізації.
«Верховна Рада України також розпочала процес деолігархізації України. Ухвалено закони, які ламають колишні схеми: державі повернуто контроль над державними компаніями; здійснено законодавчі кроки до підвищення прозорості ринку природного газу; підвищено ренту на користування надрами», — сказав він. «Верховна Рада не провалила жодного важливого рішення», — заявив В. Гройсман.
Голова Верховної Ради поінформував про перебіг конституційної реформи в частині децентралізації і реформи місцевого самоврядування, зазначивши, що ефективна модель управління державою є запорукою здійснення системних реформ.
Володимир Гройсман, Лорета Граужинєнє, Богдан Борусевич (справа наліво) під час церемонії підписання спільної Декларації.
Фото Анастасії СИРОТКІНОЇ.
