Старші за віком читачі нашої газети напевне пам’ятають цей віршик зі шкільної програми радянської доби. Крихітка син приходить до батька, аби той йому розтовкмачив, що таке добре і що таке погано. Татко, як відомо, виявився фахівцем у цих питаннях і легко впорався з завданням. Було б доречно, аби знайшовся хтось, хто зрозуміло пояснив, що відбувається нині в народному господарстві України. Що тепер добре і що — погано.
Утім, нині, може, не зовсім безпечно згадувати публічно радянську добу. Верховна Рада ухвалила закони про декомунізацію, які в травні підписав Президент. Ці документи претендують на номінацію суперечність місяця.
Тепер червоні прапори та інші атрибути СРСРівського минулого — табу. За зберігання і під статтю можна потрапити. Отже, замість того, аби всі сили й фінансові ресурси спрямовувати на боротьбу за незалежність країни на сході, владні структури воюватимуть з недобитими леніними та дзержинськими на площах і в скверах та масово перейменовуватимуть вулиці, у назві яких прозирає натяк на радянські часи. Задоволення не з дешевих — оцінюється в 5—11 мільярдів державних гривень. А що робити ветеранам з їхніми нагородами!? Кому потрібно саме зараз роздмухувати протистояння? Навіть я відкопала серед документів серпасто-молоткасті шкільний атестат, диплом про вищу освіту та свідоцтво про народження. Що тепер робити, аби почуватися геть декомунізованою? Сподіваюся, усій країні не доведеться міняти такі документи. Хоча, хтозна... За логікою, придумають, приміром, нові пластикові з тризубом замість радянського герба?
До речі, під час роботи 8-го Форуму з питань безпеки, що відбувся у Києві, міністр фінансів України Наталія Яресько обнадіяла: Україна поступово виходить з кризи (оптимізм місяця). «У нас є погані й хороші новини. Погані новини ви знаєте. Але є і хороша новина — Україна виходить з кризи. Кризи, яка стала результатом неповних реформ, війни, анексії Криму. Зараз ми повільно, але впевнено долаємо цей етап кризи», —цитують міністра інформаційні агентства. А для повного подолання наслідків економічного занепаду Україні необхідна загальна стабілізація економічної ситуації, поліпшення ситуації з держборгом — зниження боргового навантаження на бюджет, поліпшення інвестиційного клімату й залучення інвестицій, а також проведення фундаментальних змін у діловому середовищі.
І, треба вважати, позитивні зміни вже спостерігаються. Так, Укрексімбанк першим серед держкомпаній домовився про реструктуризацію боргу (прорив місяця). «Міністерство фінансів вітає успішне завершення переговорів між Укрексімбанком та спеціальним комітетом його кредиторів щодо перепрофілювання трьох єврооблігацій банку з погашенням у 2015, 2016 і 2018 роках, на загальну суму близько 1,5 млрд. доларів», — йдеться у повідомленні на сайті Мінфіну. — Це допоможе заощадити для платіжного балансу України до 1,5 млрд. доларів протягом 2015—2018 років. Результати переговорів повністю відповідають цілям програми співробітництва України з МВФ та демонструють прихильність України до пошуку, в рамках її переговорів щодо реструктуризації боргу, взаємоприйнятних для України та її кредиторів рішень. Ми закликаємо кредиторів Укрексімбанку підтримати запропоновані умови репрофілювання облігацій в ході майбутнього процесу отримання згоди...» Очікується, облігації банку з погашенням у 2015 році будуть перепрофільовані — погашення 50% основної суми боргу переноситься на квітень 2019-го. Сума, що залишилася, розбивається на рівні піврічні платежі з жовтня 2019 по квітень 2022-го. Водночас підвищується ставка по облігаціях до 9,625% річних з нинішніх 8,375%, передає УНІАН.
Міністерство фінансів також інформує, «що процес взаємодії між двома сторонами переговорів щодо реструктуризації суверенного боргу України посилюється». Мова про 23 млрд. доларів, залучених за попередньої влади. Нині уряду, аби отримати черговий транш кредиту від МВФ, доводиться шукати компроміси з кредиторами, щоб зекономити на непідйомних для економіки виплатах. Аргументом на переговорах, як вважає українська сторона, може стати законодавчо прописана можливість щодо запровадження до 1 липня 2016 року мораторію на погашення зовнішніх боргів. Утім, кращим доводом у дискусії видається розміщення Україною євробондів на мільярд доларів під гарантії США. А також обіцянка ЄС надати Україні 1,8 млрд. євро кредитної допомоги, щоправда, за умови проведення низки реформ.
Тим часом МВФ погіршив прогноз для України — передбачає падіння економіки на 9%. За даними Фонду, вплив конфлікту на сході країни в першому кварталі виявився більшим, ніж очікувалося. МВФ також прогнозує інфляцію на кінець року на рівні 46%. Хоча й іноземні експерти також помітили ознаки стабільності. Її, зокрема, демонструє валютний ринок. Утім, і на кладовищі, якщо дуже хочеться, можна відшукати позитивні ознаки стабільності. Адже, станом на 29 травня, НБУ визнав неплатоспроможним 51 банк. На доповнення — така інформація. Оцінна вартість активів не-платоспроможних фінансових установ становить 46 млрд. грн., а балансова — 287 млрд. Тобто, на папері всі ці банки коштують 287 млрд., а продати можна хіба що за 46 млрд. грн.
Тепер у Фонді гарантування вкладів фізичних осіб, від якого люди намагаються домогтися повернення грошей, вивчають можливість продажу майна цих фінустанов (наміри місяця).
До речі, окремі банки пропонують класти гривні на депозити під 25% річних. І громадяни знов купуються. Це зайвий раз засвідчує, що наші люди не вчаться ні на своїх, ні на помилках вкладників, які нині організовують різноманітні акції, вибиваючи власні заощадження.
Міністерство інфраструктури планує надати можливість приватним компаніям здійснювати пасажирські перевезення на залізничному транспорті. Такі й зараз мають власний вагонний парк, але займаються виключно вантажними перевезеннями. Новації передбачені в новій редакції законопроекту про залізничний транспорт. Документ, стверджують в міністерстві, розроблено з урахуванням законодавства ЄС. Можна було б визнати цей крок сподіванням місяця, якби не кілька «але». Розробники кажуть: у такий спосіб вдасться покращити сервіс. Та тут від себе додамо, з великою вірогідністю і ціни на проїзд підуть угору. Приватний перевізник навряд чи працюватиме за фіксованими державними тарифами. Натомість швидко допоможе «розібратися» з пільговими категоріями пасажирів. Усе йде до того: хочеш їхати, плати з усіма однаково. Й держава начебто ні при чому, залучення приватних компаній розв’язує їй руки.
Мал. Олександра МОНАСТИРСЬКОГО.
