Ранкове засідання 3 червня

«За» проголосували 287 та 262 народні депутати відповідно.
На початку ранкового засідання Голова Верховної Ради Володимир Гройсман нагадав, що подання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата Сергія Клюєва надійшло до Верховної Ради 12 травня. А Комітет з питань Регламенту напередодні ухвалив рішення передати на розгляд парламенту питання щодо зняття недоторканності з Сергія Клюєва та Сергія Мельничука.
Щоб відповісти на запитання депутатів, до парламенту прибув в. о. Генерального прокурора Володимир Гузир. Проте чіткої відповіді на свої запитання парламентарії так і не отримали. Через що у них виникло відчуття, що «Генпрокуратура щось приховує». Так, Вікторія Пташник («Самопоміч») зауважила, що відповідно до законодавства та роз’яснень Конституційного Суду Генеральна прокуратура має подавати окремі подання на притягнення до відповідальності, затримання та арешт народного депутата. Якщо стосовно Сергія Мельничука є три подання, то стосовно Сергія Клюєва лише одне — щодо притягнення до кримінальної відповідальності. Тож депутатів цікавило: чи зможе Генпрокуратура відшукати обранця після зняття недоторканності, чи не залишить він країну. В. Гузир зауважив лише, що розслідування вестиметься щодо всіх епізодів, і це не останнє подання.

Сам Сергій Клюєв (позафракційний) (на знімку) вважає себе непричетним до жодного з інкримінованих йому злочинів і під час виступу наголосив, що «за таких безпрецедентних умов політичного тиску важко розраховувати на незалежне об’єктивне рішення».
Водночас він звинуватив Генпрокурора Віктора Шокіна у покриванні дій свого попередника Махніцького, «який, бажаючи показати громадськості боротьбу з корупцією, свого часу обманув офіційні органи ЄС. «Він повідомив їм про нібито вже встановлену мою причетність до здійснених економічних злочинів. Це стало приводом для запровадження санкцій щодо мене та членів моєї родини», — пояснив Клюєв.
«Понад рік слідчі Генпрокуратури намагалися знайти хоча б щось, щоб свідчило про мою причетність до будь-яких злочинів. Протягом всього цього часу я з’являвся на допити, відповідав на всі запитання слідчих, які не встановили моєї вини. Але замість того, щоб стати на бік закону, прокуратура піддалася на політичний тиск і внесла дане подання», — наголосив він.
У свою чергу перший заступник голови Комітету з питань Регламенту Павло Пинзеник зауважив, що комітет провів шість засідань. Зокрема, 20 травня було затверджено перелік питань, усього 82, необхідних для підготовки висновку комітету. Ці запитання комітет направив до Генпрокуратури. «У відповіді, яка надійшла 27 травня, прокурор з 82 питань надав відповідь на 11. Решта, зауважив він, не може бути розголошена», — сказав він.
Вже 29 травня, уточнив П. Пинзеник, комітет ухвалив рішення, у якому звернув увагу на недостатність обґрунтованості подання ГПУ. Це рішення було переглянуто, коли комітет зібрався за дорученням Голови Верховної Ради. У результаті було затверджено висновок щодо надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата Сергія Клюєва.
У своїх виступах народні депутати по-різному оцінювали подання Генпрокуратури. Коаліціанти наголошували, що представники злочинного режиму Януковича мають понести відповідальність за свої дії. Натомість депутати з Опозиційного блоку, зокрема Нестор Шуфрич, назвав подання «суто комерційним конфліктом» і таким, «розглядати яке немає підстав».
Утім, сесійна зала вирішила інакше — 287 народних депутатів дали згоду на притягнення Сергія Клюєва до кримінальної відповідальності (жодного голосу не дали групи «Відродження» та «Воля народу». Опозиційний блок — 1 «за»).
Підводячи риску в цьому питанні, Голова Верховної Ради зауважив: «Сьогодні своїм голосуванням ми довели, що вся процедура законна, витримана і кожен депутат у вільний спосіб визначився щодо цього питання».
Водночас Володимир Гройсман попросив Генпрокуратуру розслідувати заяви представника Радикальної партії Андрія Лозового щодо підкупу народних депутатів. За словами радикала, парламентаріїв намагалися підкупити, аби вони голосували проти зняття недоторканності. «Ця заява потребує ретельного розгляду, я прошу вважати цей виступ депутата як моє офіційне звернення щодо розслідування у присутності виконуючого обов’язків Генерального прокурора», — зауважив глава парламенту. І пригрозив зняттям депутатської недоторканності з того, хто намагався депутатів підкупити.

Одразу після цього парламент розглянув три подання Генеральної прокуратури щодо народного депутата Сергія Мельничука («Воля народу») (на знімку), якого підозрюють у створенні злочинного угруповання.
За словами в. о. Генерального прокурора Володимира Гузира, злочини, що інкримінуються С. Мельничуку, були скоєні не в зоні бойових дій. «Протиправні дії були скоєні у Житомирській, Київській областях та Києві. Слідство триває вже давно», — уточнив він. Водночас, відповідаючи на запитання щодо доказової бази злочинів, В. Гузир зауважив, що «у ході розслідування кримінального впровадження було проведено інвентаризацію і встановлено нестачу понад тисячі штук «автоматів Калашнікова. Саме це вважається здобуттям доказів слідства. Де знаходяться ці автомати — робота ведеться. Один автомат «запрацював» в одному з регіонів, де була затримана диверсійна група росіян. І це не зона АТО», — сказав в. о. Генпрокурора.
За словами Першого заступника Голови Верховної Ради Андрія Парубія, подання Генпрокуратури починається словами: «Упродовж травня — вересня 2014 року Мельничук організував збройну банду на Луганщині». Тож він нагадав, що рік тому, у травні-червні на півночі Луганщини був організований рух українського опору. «Коли, на жаль, ні армія, ні міліція, ні Служба безпеки були не здатні захищати наші міста. Коли, на жаль, здавали місто за містом. Самообороною Майдану за моєї ініціативи було організовано рух опору, і я ці дії безпосередньо координував. Чому я на цьому наголошую? Бо не хотів би, щоб розгляд питання по С. Мельничуку переходив у загальну кампанію із дискредитації всього добровольчого руху, який значною мірою допоміг зупинити агресора всіма можливими на той час способами», — сказав А. Парубій.
Перший заступник глави парламенту переконаний: питання однієї людини не можна змішувати з героїчним батальйоном «Айдар», який долучився до того, що північ Луганщини сьогодні Українська. «Чи підтримую я напад на волонтерів? Ні! Чи схвалюю, що під ім’ям легендарного батальйону «Айдар» займалися «віджимом», економічним розбоєм. Ні, не підтримую! Хай слідство з цього приводу приймає рішення. Тому вважаю, що маємо проголосувати, як і по Клюєву, лише зняття недоторканності, але водночас має бути паритет. Арешт і затримання ми не повинні голосувати», — сказав А. Парубій.
Водночас, звертаючись до Генеральної прокуратури, політик зауважив, що у парламенті й досі відсутні подання щодо тих людей, які причетні до розстрілів на Майдані. «Сьогодні ми продемонстрували, що парламент здатний долати будь-які політичні домовленості, коли стоїть питання справедливості. Ми чекаємо нових подань на злочинців, які, на жаль, і сьогодні продовжують перебувати у цьому залі», — наголосив він.
У свою чергу лідер Радикальної партії Олег Ляшко, за списком якої С. Мельничук пройшов до парламенту, попросив у виборців вибачення, зауваживши, що, як людина, також має право на помилку. «Я робив багато помилок, але хочу сказати: Сергію, рік тому ти пішов захищати Україну і за це тобі честь і хвала. Сьогодні ж ти використовуєш ім’я «Айдару» та свій мандат, аби служити олігархам. І це твій злочин і твоя вина», — наголосив він.
За словами Ляшка, «отримавши депутатський мандат, Мельничук втратив відчуття землі. Насамперед своєї високої відповідальності перед виборцями. Почав використовувати депутатський мандат в олігархічних «розборах», — наголосив Ляшко.
Верховна Рада проголосувала окремо за кожне з подань Генеральної прокуратури. Так, за надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата Сергія Мельничука проголосували 262 обранці. Згоду на затримання та арешт дали 32 та 16 депутатів відповідно.

ДОСЛІВНО

Голова Верховної Ради Володимир ГРОЙСМАН:
«Сьогодні ми дали можливість правоохоронній системі довести свою ефективність щодо розслідування тих чи інших злочинів, про які було сказано з цієї трибуни. Водночас, як глава парламенту, я все зробив для того, щоб права народних депутатів під час розслідування не були порушені. Вважаю це питання принциповим, оскільки маємо цивілізовано підходити до розгляду питань і розслідування у тому числі».

 

 

Фракція «Самопоміч» радиться у сесійній залі.

Фото Олександра КЛИМЕНКА.