В Україні створено ще один орган, покликаний координувати антикорупційну реформу, яка є однією з найважливіших у всьому пакеті реформ, через які належить пройти нашій державі на шляху до об’єднаної Європи та безвізового режиму з країнами Євросоюзу. Два тижні тому за антикорупційну реформу взялися і в Проектному офісі реформ, створеному при Національній раді реформ.

І хоча Проектний офіс реформ розміщується у стінах адміністрації Президента, фінансується він не з держбюджету, а за проектом Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР). Серед планів новоствореної структури, як розповів під час засідання Комітету Верховної Ради з питань запобігання та протидії корупції керівник антикорупційного офісу реформ Ігор Гончаренко, — моніторинг виконання завдань у рамках антикорупційної реформи та антикорупційної стратегії. Хоча перед тим, як моніторити, спочатку в Україні мають повноцінно запрацювати основні структури в органах виконавчої влади, створені задля контролю за високопосадовцями, — Національне антикорупційне бюро, Національне агентство з питань запобігання корупції, антикорупційні прокурори, що очікується не раніше, ніж до кінця поточного року. «Моніторинг виконання реалізації антикорупційної стратегії, яку нещодавно опубліковано на сайті Мін’юсту, є виконанням технічних умов для безвізового режиму з ЄС і для наступної оціночної місії ЄС наприкінці вересня — у жовтні, — сказав І. Гончаренко. — Поки що найбільш негативну оцінку з боку ЄС отримує саме сфера боротьби з корупцією». Проектний офіс реформ планує започаткувати пілотні антикорупційні проекти в регіонах, проводити антикорупційні експертизи нормативно-правових актів та аудит державних органів влади з метою виявлення корупційних ризиків. Восени в Києві має відбутися міжнародна конференція з питань боротьби з корупцією в Україні.
Однією з ланок антикорупційної реформи, що є також вимогою ЄС, має стати й ухвалення нової редакції закону про політичні партії. Хоча пропозиція про фінансування політичних партій із держбюджету для запобігання корупційних проявів викликає неоднозначне, здебільшого критичне, ставлення в суспільстві, адже людям через фінансову скруту щодня доводиться дедалі більше економити на собі. Мін’юст відкликав внесений ним законопроект, і група депутатів із різних фракцій вже розробила альтернативний проект про політичні партії за участю експертів та громадянського суспільства. «Цей закон є маяком для безвізового режиму», — зауважує народний депутат України Сергій Лещенко.
Нелегко дається й інше законодавче підґрунтя антикорупційної реформи. Зокрема, в депутатів та експертів викликає стурбованість те, що прийнятий парламентом у першому читанні законопроект №2667 про внесення змін до Закону «Про прокуратуру» може «узалежнити» спеціалізовану антикорупційну прокуратуру, а відтак і розслідування Національного антикорупційного бюро. На думку експертів, Генеральний прокурор і Президент нехай і опосередковано, але таки зможуть контролювати обрання керівника антикорупційної прокуратури.
«Законопроект вбиває основні засади незалежності — прозорий конкурс на посаду очільника спеціалізованої прокуратури і фактично робить орган черговим антикорупційним підрозділом ГПУ», — стверджує Віталій Шабунін, голова правління «Центру протидії корупції».
Законопроектом пропонується створення конкурсної комісії з обрання голови антикорупційної прокуратури за квотним принципом. П’ять членів делегуватиме особисто Генеральний прокурор, якого призначає Президент України. Решту п’ять обиратиме Верховна Рада, де частина квоти теж відійде президентській партії. У результаті, — як побоюються експерти, — Президент отримає більшість у комісії, що перетворить конкурс на фактичне призначення антикорупційного прокурора.
«Більшість конкурсної комісії має бути делегована Верховною Радою, що зменшить ризики політичного впливу на ново-створений орган», — вважає Ярослав Юрчишин, експерт громадської ініціативи «Реанімаційний пакет реформ».
У свою чергу один із авторів пакета законопроектів про реформу правоохоронних органів, лідер фракції Блоку Петра Порошенка Юрій Луценко закликає не зволікати із реформуванням прокуратури й «остаточно поставити крапку на пострадянській ГПУ і перейти до реформування цього органу як адвоката держави та захисника прав людей». «Цей закон веде нас до європейської прокуратури. Дорогу здолає той, хто йде, а не безкінечно виставляє нові і нові особисті амбіції», — заявив Луценко в сесійній залі під час обговорення запропонованих змін щодо антикорупційних прокурорів.
Водночас пересічних людей сьогодні більше турбують не правові механізми утворення все нових і нових структур, які боротимуться з коруп-
цією, не написання чергових стратегій та концепцій, а коли ж нарешті дочекаємося перших реальних результатів на цьому фронті, який роз’їдає державу не менше, ніж зовнішній агресор, сепаратисти та терористи.

КОМЕНТАР

Дмитро ДОБРОДОМОВ, секретар Комітету Верховної Ради з питань запобігання та протидії корупції:
— Антикорупційні реформи — це все дуже добре. Але про перші результати будемо звітувати, коли посадять перших десять чиновників-корупціонерів, суддів, правоохоронців. Лише тоді почнемо розуміти, що в країні дано старт антикорупційній кампанії. Усе решта — лише підготовка. Саме тому наш комітет ініціює і наполягає на недовірі міністру внутрішніх справ, заходах щодо екс-генпрокурорів. Бо ми, як і суспільство, результатів ще не бачимо. Хоча у сфері законодавства дали найсприятливіші умови: в нас є закони про антикорупційне бюро, про прокуратуру, реформування МВС. Але без конкретних прикладів, результатів боротьба з корупцією сьогодні стоїть на нульовому рівні і з такими темпами може зайти в мінус.