Паризька влада нарешті наважилася зняти всі «замки кохання» з металевого мосту Мистецтв через Сену (на знімку). Вони не лише псували зовнішній вигляд пам’ятника архітектури, а й, через вагу, загрожували життю туристів.

«Париж повинен залишатися столицею кохання, закохані мають говорити один одному про почуття, чоловіки просити жінок одружитися, можливо, на мосту Мистецтв, але, будь ласка, не вішайте на ньому замки», — закликав під час дебатів у мерії Парижа заступник міського голови з питань культури Бруно Жульяр. За його словами, всі «замки кохання» будуть демонтовані й перевезені для зберігання у сховища та подальшої переробки.
Нині міст Мистецтв зачинений для туристів. Хоча натовп людей з фотокамерами навколо не зменшується. Хтось хоче «вполювати» цікавий знімок, а хтось уже сумує за символом свого кохання, який тепер має усі шанси опинитися у плавильних печах. «Я повісив тут замок десять років тому на знак нашого кохання», — з ностальгією згадує італійський турист Феруччіо, який приїхав до Парижа з дружиною. Для Омара, який замкнув свій замок на сітці мосту в 2010 році, — це «справжня культурна спадщина французької столиці, створена людьми». «Це народне мистецтво. Це було красиво», — каже виходець з Північної Африки, що мешкає в одному з паризьких передмість. Проте були й такі, хто категорично виступав проти замків на мосту. Зокрема, двоє американок ще торік у березні ініціювали збір підписів під петицією «ні кохання, ні замків», з якою погодилося майже 10 тисяч осіб.
Взагалі авторство ідеї із «залізними символами кохання» належить головним персонажам одного з романів сучасного італійського письменника Федеріко Моччіа. За сюжетом, двоє закоханих повісили свій «замок кохання» на ліхтарному стовпі мосту через Тібр у Римі, а ключ від нього після палкого поцілунку викинули в річку. Відтоді замки «окупували» Рим, а вже в 2008 році «епідемія» перекинулася на Париж. Столичний міст Мистецтв став першим, який підкорили закохані. Згодом мода поширилася й на інші мости та квартали Парижа. Поряд одразу знайшлися і кмітливі ділки, які за кілька євро пропонували новісінькі «замки кохання», ключі до них та маркер для написання імен закоханих. Тепер увесь метал піде на переплавку. Бригадир комунальників Гюстав розповів, що його підлеглі втомилися рахувати замки, їх там було від 700 тисяч до 1 мільйона загальною вагою 45 тонн.

Роман СУЩЕНКО, Укрінформ, спеціально для «Голосу України».

Париж.

Фото автора.