Чи будемо цьогоріч із хлібом, цукром, гречкою?.. Cеляни дають оптимістичний прогноз. Мовляв, види на урожай не гірші від минулорічних. Та простежуються й негативні тенденції. Про них на прикладі Дубенського району Рівненської області розповіла начальник управління агропромислового розвитку Дубенської райдержадміністрації Тетяна Ковальчук.

За її словами, нинішнього року посівних площ у районі не поменшало. Але змінилася їхня структура. Зокрема, селяни зробили додатковий акцент на культури, які приносять стабільні прибутки і легше продаються. Це переважно технічні культури, на яких можна робити більш-менш успішний бізнес: зернова кукурудза, соняшник, ріпак, соя. Тому, приміром, кукурудзу цього року посіяли навіть ті господарства, які її ніколи не вирощували. Під королевою полів зайнято 7054 гектари із загальних 30 тисяч, і це на 1200 гектарів більше, ніж торік. На ще більших площах (на дві тисячі гектарів), ніж 2014-го, посіяно в районі озимої пшениці.
Протилежним є приклад із гречкою — минулоріч її вирощували на 840 гектарах, нині ж — тільки на 360. Тут далася взнаки цінова політика та невисока врожайність — в межах 6—8 центнерів на круг. Відтак при нинішніх цінах прибуток на кожному гектарі становитиме до 2,5 тис. грн. Якщо ж відняти всі затрати, то фактично лишається мізер. Тоді як за сою можна виручити вдвічі більше, тож до неї й більша увага.
А найбільш незрозуміла, м’яко кажучи, ситуація в районі з цукровими буряками, під які сільгосппідприємства відвели аж...10 гектарів, тоді як років п’ять-десять тому такі гектари вимірювалися тисячами. 
Однією з причин такого настрою на цукристі є те, що торік, наприклад, солодку продукцію в регіоні приймав тільки один завод — Гнідавський. І то лише один день на тиждень. Відповідно навіть вирощений врожай не всі могли здати. Нині ж у бурякопереробній галузі перспектив не намічається, тому, відповідно, немає логіки сіяти буряки.
Щодо врожайності, то на ній негативно може позначитися ситуація із підживленням посівів. Цьогорічне підживлення явно слабше від минулорічного — через зростання цін на міндобрива. У господарств не вистачає коштів, щоб підживити зернові, як того вимагає технологія. Тому зараз головне — провести якісний захист рослин. Зрештою, і тут є проблеми, адже станція захисту рослин ліквідована. Кожен господарник робить це на свій розсуд. Спостерігається масовий перехід на дешеві китайські генетики. Але дешеві — не завжди високоякісні...

Євген ЦИМБАЛЮК, Олександра ЮРКОВА.

Рівненська область.