«Ми розраховуємо на позитивний результат роботи, який знайде своє відображення у підсумкових документах, адже перед нами стоять дуже амбітні цілі. Мета України — це вступ до НАТО», — підкреслив Перший заступник глави парламенту Андрій Парубій на відкритті дводенного засідання Міжпарламентської ради Україна—НАТО. Участь у заході беруть народні депутати, представники країн Альянсу, ОБСЄ та Кабінету Міністрів України.
Засідання, як зазначив співголова Міжпарламентської ради Україна—НАТО Андрій Парубій, відбувається у дуже відповідальний для України момент. Оскільки наша держава потерпає від агресії Росії. «Фактично Україна опинилася один на один проти однієї з найсильніших армій у світі. І в ці дні відбуваються чергові атаки на українські позиції. Наші хлопці на передовій захищають не тільки Україну, а й весь цивілізований світ, бо Володимир Путін кинув виклик усій системі світової безпеки, яка будувалася десятиліттями, і гарантом якої став Північноатлантичний альянс», — сказав він.
Очевидно, не випадково, поділився парламентарій, за цих умов відбувається одразу два форуми: засідання Міжпарламентської ради Україна — НАТО і виїзне засідання Комітету ПА НАТО з питань економіки і безпеки.
У цьому контексті Андрій Парубій наголосив на надзвичайно важливій ролі Міжпарламентської ради Україна — НАТО, як двостороннього моніторингового органу для ефективного просування України курсом євроатлантичної інтеграції, котрий визначений законодавством зовнішньополітичним пріоритетом нашої держави.
Андрій Парубій нагадав, що ще у 2008 році на Бухарестському саміті було визнано право України стати членом НАТО для гарантій безпеки в нашій країні і світі. За його словами, нещодавно Верховна Рада внесла зміни до законів про основи національної безпеки, про засади внутрішньої та зовнішньої політики, де теж визначила пріоритетним євроатлантичний розвиток нашої країни.
Андрій Парубій наголосив на готовності «всіляко сприяти роботі виїзного засідання Комітету ПА НАТО з питань економіки і безпеки, у рамках якого готується до другого читання доповідь на тему «Нинішня кон’юнктура в Україні та її перспективи». Зокрема, за його словами, програмою засідання передбачена широка участь у ньому як українських урядовців, так і представників громадянського суспільства.
Співголова Міжпарламентської ради Україна — НАТО від ПА НАТО Рейнел Андрейчук підкреслила, що Україна має найбільшу асоційовану делегацію в Парламентській асамблеї Північноатлантичного альянсу. Вона нагадала, що ПА НАТО закликала міжнародну спільноту підтримати санкції проти тих, хто причетний до насильства учасників акцій протесту на Майдані у 2013—2014 роках.
«Боротьба України — це боротьба за зміцнення верховенства права. Україна вибирала між минулим та майбутнім, але цей вибір розглядався Росією як загроза для неї, і вона анексувала Крим та розпочала агресію на Донбасі. Тому РФ повинна заплатити за те, що порушила міжнародне право. Тож світова спільнота має підтримати і допомогти Україні розв’язати конфлікт. Це сприятиме здійсненню реформ», — зазначила Рейнел Андрейчук.
На її думку, український народ має визначитися, чи хоче він вступити до Альянсу. Нині, підкреслила вона, Україна та її парламентарії є пріоритетною аудиторією для ПА НАТО.
Міністр оборони Степан Полторак доповів про ситуацію в Криму та на сході України. Зокрема, за його словами, ситуація на півострові сьогодні складна. Нині в Криму перебуває майже 24 тисячі військовослужбовців. Порівняно з минулим роком, значно збільшилась кількість озброєння і техніки. Якщо так продовжуватиметься нарощування, Степан Полторак не виключає, що у 2018 року РФ вдвічі збільшить кількість своїх військ в Криму. Крім того, незважаючи на міжнародне зобов’язання, існує висока ймовірність розміщення на території півострова носіїв стратегічної ядерної зброї. Фактично Росія формує в Криму потужне угруповання військ для гарантованого утримання окупованої території.
Події на сході України, підкреслив міністр оборони, зокрема навколо населеного пункту Мар’їнка, яскраво свідчать про небажання бойовиків та їхніх російських кураторів дотримуватися Мінських домовленостей.
Водночас, зазначив Степан Полторак, Україна залишається повністю відданою Мінським домовленостям. ЗСУ повністю виконали всі вимоги і відвели важку техніку, яка знаходиться в районах зосередження під наглядом місії ОБСЄ. Нині, повідомив він, розглядається питання відведення танків та мінометів калібром менше 100 мм. Натомість процес відведення бойовиками важкого озброєння незавершений і прихований. Терористичні угруповання за підтримки РФ здійснюють маскування та переміщення техніки. Це не дає можливості місії ОБСЄ визначити кількість і якісний склад озброєння, військової техніки. Користуючись режимом припинення вогню, бойовики укріпляють позиції, відновлюють боєздатність підрозділів, поповнюють ресурси.
Також урядовець розповів, що в травні та червні бойовики здійснили понад дві тисячі обстрілів наших позицій та зафіксовано понад 20 випадків застосування реактивних систем залпового вогню. Спостерігається збільшення кількості обстрілів у районі Широкиного, Донецького аеропорту, Горлівки та на Луганському напрямку. Крім того, терористи обстрілюють житлові квартали, об’єкти інфраструктури населених пунктів, котрі знаходяться на кордоні з незаконно збройними формуваннями. З 15 лютого цього року, моменту оголошення режиму припинення вогню, бойовики порушили його понад чотири тисячі разів, у тому числі зафіксовано 120 обстрілів населених пунктів по мирним мешканцям. У результаті загинуло понад 100 військовослужбовців та більш як 50 цивільних осіб.
За словами Степана Полторака, Росія продовжує утримувати самопроголошені утворення. Триває приховане постачання зброї, всебічне забезпечення та підготовка незаконних збройних формувань інструкторами та підрозділами РФ, у тому числі на власній території. Також РФ намагається тримати у напруженні українські підрозділи. Уздовж кордону з Україною Росія утримує угруповання своїх військ, яке може бути використано для нарощування можливостей незаконних збройних формувань. «За нашими оцінками, найближчим часом основні зусилля бандугруповань можуть бути зосереджені, насамперед, на створенні так званих збройних сил «ДНР» і «ЛНР», поступовому витисненні сил АТО з ключових районів, розширенні підконтрольних терористам територій, утриманні контролю над державним кордоном з РФ для переміщення загонів і груп бойовиків, підрозділів регулярних російських військ, озброєння та військової техніки, а також запасів матеріально-технічних засобів. Отож ситуація в зоні АТО залишається напруженою, із збереженням загрози розгортання повномасштабної збройної агресії з боку РФ», — повідомив урядовець.
У зв’язку з цим, зазначив він, Міністерство оборони, Генеральний штаб сьогодні проводять роботу із зміцнення позицій на лінії зіткнення з противником, обладнання захисних споруд поблизу пунктів пропуску на нашому кордоні тощо.
«Збройні Сили України спроможні дати відсіч агресору і до цього готові. Ми свою державу нікому не віддамо», — наголосив Степан Полторак.
ЦИТАТА
Перший заступник Голови Верховної Ради Андрій ПАРУБІЙ:
«Найголовніше — за останній рік відбулися фундаментальні зміни в суспільстві, і на сьогодні більшість українців підтримують вступ України в НАТО. Тому наше завдання — зробити все можливе, щоб ми змогли пройти всі вимоги, які стоять перед нами, та якнайшвидше досягти цієї цілі».
