Полізла наволоч російська
На землю нашу,
українську,
Зміта з землі міста
ця погань,
Бо мініпутлеру все обмаль.
Ти ж захватив, подобо,
Крим,
Невже цим пельки
не закрив,
Що лізеш, покидьок,
в Донбас
І прагнеш задушити нас?
Поласились на наші землі
І думали, що люд нікчемний
Опустить голову, зчорніє
І скаже: «Забирай, Росіє!»
Та не такі ми, українці,
Щоби правителям-чужинцям
І всякій сволоті від вас
Віддати рідний наш Донбас.
Прогнати потолоч з країни
Піднялись масово мужчини,
Їм на підмогу — офіцери
І добровольці-волонтери.
Повстала вся Вкраїна наша,
І впевнені, що ваша раша
Поверне задом «Бджоли»
й «Гради»,
Бо вже й донбасці
вам не раді.
Чомусь війну АТО ми звем,
Та цим себе не обманем,
Бо крім солдатів і бійців
В нас гинуть мирні
мешканці.
Не хочем кров ми
проливати,
Нам шкода кожного
солдата,
Бо це чийсь татко,
а чийсь — син,
Залиш нас в спокої
чи — згинь!
Елена МУЛИК, пенсионерка.
Житомир.
