Питання демократії, боротьби з корупцією та євроінтеграційні наміри України обговорювали вчора під час виїзного засідання Комітету Парламентської асамблеї НАТО з питань економіки і безпеки. Участь у заході брали парламентарії, експерти, представники громадськості.


Народний депутат кількох скликань Іван Заєць наголосив, що відносини між Україною і НАТО сьогодні є визначальними для майбутнього не тільки нашої країни, а й всього євроатлантичного простору.
«Політичні наміри України чіткі — набуття членства в Альянсі. Це зафіксовано в чинному законодавстві, а також в Коаліційній угоді. Такі наміри — вияв громадських побажань. Тому можна говорити про певний консенсус на політичному і громадянському рівнях», — зазначив він.


За його словами, нині спостерігається розуміння безпекових факторів для майбутнього нашої держави і Європи загалом. Про це переконливо свідчать опитування громадської думки. Тобто сформовано певний суспільний запит на членство України в НАТО, на який треба зважати.


«Настав час, коли нам треба врешті-решт зважитися на радикальні зміни в політиці між нашою країною і Північноатлантичним альянсом. Ми далі не можемо перебувати в невизначеному стані. Приблизно все відбувається так: ви навчіться плавати, а ми тоді наллємо у басейн води. Ми маємо переконатися, що ця політика себе вичерпала, але є країна, яка має право вето на вибір Україною своєї долі. Ми з цим ніколи не погодимося. Тому треба вивчати наш досвід і розуміти, що в особі Росії маємо владу, яка підкорила собі народ із реваншистською політикою. Вона поширюється не тільки в регіональному масштабі, там є і глобальні задумки», — підкреслив Іван Заєць.


За його словами, громадськість вважає, що Україна має одержати чіткий сигнал, не на рівні паперових запевнень, а, принаймні, аби в найближчий перспективі стояло питання про надання Плану дій щодо членства в НАТО.
А наша держава зі свого боку повинна пройти шлях реформ та підготувати до цього громадян.


Директор Інституту світової політики Альона Гетьманчук вважає, що Україна ще ніколи не була одночасно так близько і так далеко від вступу до Альянсу, як сьогодні. «З одного боку, ми бачимо суспільну підтримку щодо інтеграції України в НАТО. За останній рік відбулося велике переосмислення відносин між нашою країною і Північноатлантичним альянсом, розуміння на суспільному рівні переваг колективної безпеки. Водночас є питання, наскільки ця суспільна підтримка є стабільною, а не тимчасовим явищем, яке фактично було викликане зовнішньою загрозою», — сказала вона.


Очевидно, на її думку, потрібно дуже ефективне управління очікуваннями для того, щоб в суспільстві не було завищених ілюзій стосовно подальшого розвитку відносин України і НАТО. Сьогодні ці очікування спостерігаються навіть в тих регіонах, в яких ще два роки тому було повне несприйняття самої назви цієї організації. З другого боку, вважає експерт, Україна досить далека від вступу до Альянсу, оскільки немає консенсусу в НАТО щодо інтеграції України. Цілком ймовірно, що його не існуватиме не лише в короткостроковій, а і в довгостроковій перспективі. Російська агресія, на її думку, віддалила перспективу інтеграції нашої держави до Альянсу.


Альона Гетьманчук зазначила, що війна допомогла виявити найслабші місця в ЗСУ та продемонструвала неминучість реформ у секторі оборони і безпеки, які мають відбуватися згідно з критеріями і стандартами НАТО.
«Україна, перебуваючи в стані війни, більше акцентує на тому, що Альянс може дати для безпеки нашої держави, ніж навпаки. НАТО має про це говорити. Протягом 24 років особлива миролюбність України, здатність вирішувати конфлікти мирним шляхом була дуже великим внеском в євроатлантичну безпеку, як і участь нашої країни в операціях НАТО. Тому ми сьогодні теж можемо ставити питання про те, щоб Північноатлантичний альянс зробив внесок у безпеку України», — наголосила експерт.