Наступні місцеві вибори у жовтні 2015 року мають відбутися за новим виборчим законом. Це — вимога і часу, і Коаліційної угоди. У парламенті нині тривають гострі дискусії, якою має бути виборча система. Головною «фішкою» наступного місцевого волевиявлення може стати пропорційна виборча система за відкритими списками — тобто виборці голосуватимуть не лише за партію, а й за конкретних кандидатів. 
Учора в парламенті під головуванням Першого заступника Голови Верховної Ради України Андрія Парубія відбувся круглий стіл з обговорення проекту закону «Про місцеві вибори», під час якого презентували законопроект № 2831-2.
Радикальне оновлення виборчого законодавства є одним із важливим завдань перед парламентом, адже для реформи виборчого законодавства залишилися максимально стислі терміни, зазначив на початку зібрання Перший заступник Голови Верховної Ради України Андрій Парубій. Про ухвалення нового виборчого закону також чітко записано в Коаліційній угоді. На думку Андрія Парубія, чинна змішана пропорційно-мажоритарна виборча система об’єднала в собі всі недоліки. З одного боку, — закриті списки, коли перелік кандидатів формується партійним керівниками без будь-якого впливу суспільства, з другого, — мажоритарні округи, де є можливість перемогти «грошовим мішкам». «У Коаліційній угоді чітко зазначено, що потрібна пропорційна виборча система з відкритими партійними списками», — наголосив А. Парубій.
Для розробки концепції нової виборчої системи з відкритими партійними списками у парламенті було створено робочу групу на чолі з Головою Верховної Ради, і результатом кількамісячної роботи став законопроект № 2831-2, зареєстрований 28 травня. Його авторами стали 18 народних депутатів із трьох найбільших фракцій коаліції — Блоку Петра Порошенка, «Народного фронту» і «Батьківщини». Водночас у парламенті депутатами з різних фракцій зареєстровано ще три альтернативні законопроекти про місцеві вибори.
Андрій Парубій назвав запропоновані у законопроекті № 2831-2 зміни до виборчого законодавства «революційними», які змінюють старі схеми. «Пропорційна виборча система за відкритими партійними списками побудована так, що дозволяє виборцям, громадянам мати можливість вибирати не лише політичну силу, а й мати вплив на те, хто від цієї партії може стати депутатом на окрузі, — наголосив А. Парубій. — Це дасть змогу більш повно представляти виборців, а не за принципом «переможець може все». Серед позитивів законопроекту він також відзначив гарантоване представництво жінок. Хоча багато положень ще є дискусійними. Перший заступник глави парламенту вважає, що вже наступного тижня парламент має прийняти законопроект у першому читанні, щоб до кінця сесії прийняти у цілому.
Керівник робочої групи з опрацювання нової редакції закону про місцеві вибори Олександр Черненко презентував законопроект №2831-2, у розробці якого брали участь і політики, і експерти, фахівці з питань виборчого законодавства. Члени робочої групи також намагалися врахувати рекомендації європейських структур — Ради Європи, Європейської та Венеціанської комісій. О. Черненко зазначив, що всі чотири законопроекти про місцеві вибори, зареєстровані у парламенті, передбачають виборчу систему за відкритими партійними списками, однак пропонують різні механізми. Тож щоб досягнути результату, коаліція має продемонструвати свою єдність, провести остаточні консультації і вийти на консолідоване рішення. «Будь-яка реформа складна і ламає усталений спосіб життя, але мета виборчої реформи — не забути про виборця і зробити більш якісним склад місцевих рад», — сказав О. Черненко.
Керівник Громадянської мережі «Опора» Ольга Айвазовська розповіла, що під час розробки законопроекту експерти провели низку обговорень у різних регіонах України, вислухали різні погляди на те, яка виборча система є прийнятною, — від Одеси до Сєверодонецька. І продемонструвала на слайдах усі новації, позитиви та негативи законопроекту № 2831-2 з точки зору громадських організацій.
Лідер фракції «Батьківщина» Юлія Тимошенко заявила, що її партія підтримує проведення місцевих виборів за пропорційною системою з відкритими партійними списками. Однак у світі є понад 50 моделей таких перегонів. І Україні доведеться вибрати найоптимальнішу для себе, зазначила політик. «Батьківщина» виступає проти того, коли під виглядом пропорційної системи за відкритими списками фактично повертається мажоритарна система, яка, на думку Тимошенко, побудована на підкупі, породжує тотальну корупцію на виборчих округах: вибори виграють ті, хто вкладає і роздає найбільше грошей, а не за ідеологічними принципами. Окрім того, на округах активно використовують адмінресурс. «До певного часу, поки країна не подолає політичну корупцію і використання адмінресурсу, доти вкрай небезпечно йти на вибори за мажоритарною системою, — вважає лідер «Батьківщини». — І це означає, що у місцевих радах будуть люди, які захищатимуть лише свої бізнесові інтереси». Фракція «Батьківщина» запропонувала на базі чотирьох законопроектів створити уніфікований закон, який об’єднує позиції всіх політичних сил. І закласти у законі пропорційну виборчу систему з відкритими списками, за якої зберігатиметься партійна структуризація: партії висувають по всіх округах своїх депутатів, голосування відбувається за партії і за людину, а за результатами голосування визначається рейтинг кандидатів від кожної партії.
Народний депутат Леонід Ємець («Народний фронт») наголосив на потребі обрання керівників великих міст у два тури. На його думку, наступний тиждень стане іспитом для парламенту — чи зможе він ухвалити нову редакцію виборчого закону.
Заступник Голови Центральної виборчої комісії Андрій Магера відзначив, що кожен зареєстрований законопроект про місцеві вибори має і позитиви, і негативи. Загалом позитивним, за його оцінкою, є бажання змінити виборче законодавство, адже останні місцеві вибори 2010 року були найгірші в історії України. Серед позитивів Магера назвав запровадження виборів міських голів у два тури, повернення конституційного способу обрання районних рад, які представлятимуть інтереси територіальних громад. Серед негативів — невідомо, як депутат, обраний за пропорційною системою, представлятиме інтереси конкретних громад. В окремих законопроектах, на думку А. Магери, є спроба монополізації висування кандидатів до місцевих рад від партій, що порушує співвідношення держава — місцеве самоврядування. «Слід подумати і про список незалежних кандидатів до місцевих рад, щоб місцеві ради займалися передусім благоустроєм, вивезенням сміття та іншими проблемами, які турбують людей», — вважає заступник Голови ЦВК. Серед пропозицій ЦВК — формування виборчих комісій за 70—90 днів до виборів і щоб члени виборчих комісій змогли пройти навчання, яке обіцяють провести у ЦВК. Для цього парламентові належить ухвалити новий виборчий закон у цілому в липні.

Новації законопроекту № 2831-2

Багатомандатна мажоритарна виборча система — сільські, селищні ради, районні ради, районні ради у містах і міські ради із населенням менш як 90 тисяч виборців. Партія може зареєструвати від двох до чотирьох кандидатів, у кожному окрузі може бути обрано не менше двох, але не більше чотирьох депутатів.
Пропорційна виборча система з відкритими списками — обласні ради, міські ради великих міст із населенням понад 90 тисяч мешканців.
Вибори міських голів у малих містах (із населенням до 90 тисяч чоловік) — мажоритарна система відносної більшості, обрання міського голови відносною більшістю, перемагає той, хто набрав найбільшу кількість голосів виборців.
Вибори міських голів у великих містах (із населенням понад 90 тисяч чоловік) — мажоритарна система абсолютної більшості, два тури. Один тур, якщо кандидат набирає понад 50 відсотків виборців.
* Кількісні межі загального складу місцевих рад — сільської, селищної, міської, районної в місті залежно від кількості виборців відповідної територіальної громади:
До 3 тисяч виборців — від 6 до 10 депутатів;
від 3 до 10 тисяч виборців — від 10 до 16 депутатів;
від 10 до 50 тисяч виборців — від 16 до 22 депутатів;
від 50 тисяч до 100 тисяч виборців — від 22 до 28 депутатів;
від 100 до 250 тисяч виборців — від 28 до 34 депутатів;
від 250 до 1 мільйона виборців — від 34 до 40 депутатів;
понад 1 мільйон виборців — від 40 до 60 депутатів.
* Кількість депутатів районних рад від територіальної громади:
від 3 тисяч виборців — 2 депутати;
від 3 до 15 тисяч виборців — 3 депутати;
понад 15 тисяч виборців — 4 депутати.
* Кількісний склад обласної ради залежно від кількості виборців відповідної області:
до 2 мільйонів виборців — 80 депутатів;
понад 2 мільйони виборців — 100 депутатів.
* Виборчий процес розпочинається за 60 днів до виборів.

 

 

Сергій Соболєв, Юлія Тимошенко, Андрій Парубій, Олександр Черненко.

Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.