ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ

 

 

Як позбавитися радянської вертикалі управління та зробити місцеве самоврядування спроможним, самодостатнім і фінансово сильним — цьому було присвячено конференцію «Децентралізація влади: рік реформ, зміст, ризики, можливості та роль громадянського суспільства», у якій взяв участь Голова Верховної Ради України Володимир Гройсман (на знімку).

 


Децентралізація влади і реформа самоврядування має визначне значення для подальшого перебігу всіх реформ. Адже якщо не побудуємо якісне місцеве самоврядування, нову модель управління, жодної іншої реформи в країні зроблено не буде — ані в сфері охорони здоров’я, ані в безпековій та інших сферах, наголосив у своєму виступі глава парламенту. І додав, що для реалізації реформи управління треба передати територіальним громадам повноваження, фінансові інструменти та забезпечити контроль на всіх рівнях. В. Гройсман вважає, що реформу з децентралізації влади можна також охарактеризувати як «деузурпація влади».


Глава парламенту відзначив, що нинішня Верховна Рада демонструє більшу зацікавленість у проведенні реальної децентралізації влади. Зокрема, уже прийнято низку законодавчих актів у цій царині, зокрема, про добровільне об’єднання і повноваження територіальних громад, напрацьовуються закони про муніципальну варту, зміни до земельного законодавства, про адміністративні позови. При цьому В. Гройсман зауважив, що найтяжче було розпочати реальну фінансову децентралізацію, яка фактично стартувала лише з 2015 року. Однак уже є істотні надходження до місцевих бюджетів, які зросли на 40 відсотків. І не за рахунок того, що їм хтось щось дав, а тому, що самі заробили. Хоча досі ще майже 70 відсотків громад є дотаційними. «Треба створити можливість до об’єднання громад, але добровільного, — підкреслив керівник парламенту. — Головне завдання — створити самодостатні спроможні громади, передати їм кошти, фінансові важелі».


Голова Верховної Ради вкотре застеріг від спекуляцій на темі об’єднання територіальних громад і популістських намагань налякати людей, популістських дій, які можуть знищити перспективу розвитку держави. В. Гройсман запевнив, що об’єднання малих територіальних громад — сіл і селищ — відбуватиметься добровільно із урахуванням думок їх мешканців. Водночас, на його переконання, неспроможні, слабкі, дотаційні громади не мають перспектив до розвитку.


Головною вадою впровадження реформи, на думку і глави парламенту, і керівників місцевих рад, і громадських експертів, є недостатня інформаційна та роз’яснювальна робота — яку користь може принести людям добровільне об’єднання територіальних громад. Як свідчить практика, спротив здебільшого чиниться саме через нерозуміння і непоінформованість.


В. Гройсман наголосив на необхідності забезпечити незворотність реформ, незворотність змін. І основоположною складовою на цьому шляху є напрацювання узгодженого з політичними силами варіанта змін до Конституції в частині децентралізації влади та реформи місцевого самоврядування, які базуються на принципах повсюдності, субсидіарності та фінансової самостійності. «Жодна державна влада не повинна підмінити місцеву владу. Треба забезпечити повсюдність місцевого самоврядування і не лише на рівні областей, а на місцях — у селах і селищах», — заявив Голова Верховної Ради. Глава парламенту висловив сподівання, що напрацьовані конституційною комісію зміни до Основного Закону в частині децентралізації будуть презентовані вже наступного тижня. На сьогодні, за його оцінкою, «проговорено» вже 70 відсотків конституційних змін. В. Гройсман також висловив думку, що питання про створення, окрім місцевих рад, виконкомів, які мають забезпечити принципи субсидіарності та фінансової самодостатності регіонів, можуть стати компромісом між політичними силами, які ухвалюватимуть рішення, і експертним середовищем, представниками регіонів. Для внесення змін до Конституції парламент має їх попередньо схвалити ще на поточній сесії влітку 226 голосами, а для остаточної підтримки на наступній сесії восени необхідно 300 голосів. «Наше завдання — знайти цей компромісний варіант, — сказав В. Гройсман. — І я думаю, що найближчим часом ми його знайдемо».


Характеризуючи хід реформи з децентралізації влади, глава парламенту також наголосив на важливості запровадити принцип повсюдності місцевого самоврядування — щоб державна влада, центральні органи влади, чиновники не створювали перепон для розвитку громад. І щоб максимальні повноваження були не на рівні області чи району, а на рівні громади, там, де живуть люди. Тоді як функція обласних рад полягає у формуванні стратегічних питань, вирівнюванні територій, забезпеченні розвитку територій, а не в управлінні громадами, селами чи вказівках, що їм належить робити.


Заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства В’ячеслав Негода окреслив такі основні етапи реалізації реформи: формування законодавчої бази — внесення змін до Конституції, базове і галузеве законодавство, формування спроможних територіальних громад; передача повноважень та ресурсів — коштів, земельних ресурсів тощо. На цьому етапі, зазначив урядовець, парламентом ухвалено низку законів щодо децентралізації — про співробітництво територіальних громад, про засади державної та регіональної політики, зміни до Бюджетного та Податкового кодексів та інші. «Сьогодні можна ствердно говорити про те, що місцеве самоврядування отримало нову філософію міжбюджетних відносин, яка має перейти в систему об’єднання територіальних громад», — сказав В. Негода.


Серед викликів, які постають на шляху впровадження реформ, як відзначали учасники конференції, — істотна залежність територій від центру, слабкі громади (інфраструктурно, фінансово, кадрово), деградація сільської місцевості, низький рівень довіри до влади, високий рівень ротаційності громад, складна демографічна ситуація тощо.


Керівник проекту «Експертна та інформаційна підтримка процесу реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні» Анатолій Ткачук підтримав думку, що вже є певні позитивні результати реформи. «Це не страшно — зробити зміни», — зауважив він. Утім, головне, щоб зміни на краще відчули люди, мешканці різних регіонів, великих і малих міст і сіл, щоб зміни не ускладнили їх і так непросте життя.

ДОСЛІВНО

Володимир ГРОЙСМАН, Голова Верховної Ради:


— Треба, щоб мотивації до об’єднання було якомога більше, і у жодному разі не йдеться про знищення села. Мова йде про добровільне об’єднання, про затвердження обласними радами перспективного плану. Ніхто не має права примушувати до об’єднання.

Коментар

Сергій ЧЕРНОВ, голова Харківської обласної ради, президент Всеукраїнської асоціації районних і обласних рад:


— Побоювання людей передусім від того, що до них не доноситься інформація. Закон про добровільне об’єднання територіальних громад і відповідна методика об’єднань громад визначає, що такі рішення можуть прийматися тільки тоді, коли громадяни згодні. Ніхто сьогодні ані з Києва, ані з Харкова не можуть прийняти рішення — об’єднати тих, хто не хоче об’єднуватися. Безумовно, сьогодні супротив реформ найбільше чиниться чиновниками середньої ланки, бо кожен думає не про людей, не про податки, які будуть збиратися на тій чи іншій території, не про наближення послуг до людей, а де він опиниться із урахуванням об’єднання громад, чи буде посада, яку він сьогодні обіймає. Але ж реформа робиться не для чиновників, а йдеться якраз про простих людей.


На Харківщині ми вже третій місяць проводимо роз’яснювальну роботу за участю фахівців з облради, асоціації органів місцевого самоврядування, обласної держадміністрації, офісу реформ — проїхали по регіонах, роз’яснили методику об’єднання за участю місцевих депутатів, сільських голів, голів районних рад і адміністрацій, обговорили пропозиції на місцях. Разом із депутатами-мажоритарниками провели таку само роботу в Харкові -заслухали пропозиції з місць, висловили зауваження, свою точку зору, щоб знаходити свою модель. Рецепта одного немає і не буде: у кожній області, регіоні є своя ментальність, свої традиції, свої бажання, є інфраструктура, яка формувалася десятиліттями, що треба враховувати.

 

На знімку: учасники конференції.

 

Сергій Чернов, голова Харківської облради, та Анатолій Ткачук, керівник проекту «Експертна та інформаційна підтримка процесу реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні».

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.