Відповідь на це запитання під час міжнародної конференції шукали народні депутати, представники уряду, Ради Європи, міжнародні експерти, журналісти та представники громадськості.
Зокрема, голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар наголосила, що без реформи в інформаційній політиці годі очікувати якісних змін в інших галузях. «Поки не подолаємо проблему залежності інформаційної сфери від тотального впливу олігархів, ніякого руху далі в країні не буде, — сказала вона. — Фактично це заважає появі в Україні нормального медіаринку, без якого не матимемо вільних засобів масової інформації. Не секрет, що сьогодні ЗМІ залежні від постійних грошових дотацій. Отже, кошти треба звідкись брати. І беруть їх, як правило, з олігархічного капіталу».
Ухвалення законопроекту про забезпечення прозорості власності ЗМІ, а також реалізацію принципів державної політики у сфері телебачення і радіомовлення, підкреслила В. Сюмар, стане першим кроком на шляху реалізації реформи в інформаційній галузі.
За її словами, проект закону зобов’язує суб’єктів інформаційної діяльності надавати відомості про кінцевого бенефіціара та оприлюднювати інформацію про фактичних власників на своїх сайтах. Згідно із законопроектом, кінцеві бенефіціари мають подавати декларації з вказаним відсотком володіння ЗМІ до Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Також у документі передбачена відмова у ліцензії за неправдиву інформацію про власників. Голова комітету зазначила, що законопроект надає можливість Нацраді штрафувати за невчасно подану інформацію про переоформлене право власності. Крім того, документ забороняє офшорним компаніям бути власниками українських ЗМІ. «Ми також дискутуємо навколо питань, чи мають право високопосадовці бути власниками ЗМІ, чи має право одна людина володіти медійним холдингом. Це треба буде показати в змінах, які стосуватимуться концентрації медіа», — розповіла голова комітету.
В. Сюмар повідомила, що комітет рекомендував парламенту ухвалити цей законопроект у першому читанні з тим, аби до другого читання підготувати документ, який знайшов би розуміння в інформаційній індустрії.
Наступним питанням, на її думку, має бути фінансова прозорість ЗМІ. Утім, у парламенті не виключають, що супротив буде шалений. «Тому що ніхто не хоче викладати подібну інформацію на поверхню, — вважає В. Сюмар. — Від неї ховаються. Але тільки через оприлюднення цієї інформації можемо щось змінити. Тут дуже потрібна суспільна підтримка, розуміння журналістів».
Міністр інформаційної політики Юрій Стець переконаний: законопроект про забезпечення прозорості власності ЗМІ стане законом. Однак навіть він не впевнений, що не буде офшорів, оскільки в Україні закони не виконують.
Урядовець розповів, що ініціюватиме збільшення представництва журналістського колективу в редакційних радах, адже нині редакційна рада складається наполовину з журналістського колективу і менеджменту та власників каналів. «Я вважаю, що до редакційної ради мають бути делеговані 75% журналістів і лише 25% — призначати керівництво. Тоді справді редакційна рада розпочне працювати і мати можливість бути не просто дорадчим органом», — зазначив Ю. Стець.
Учасники конференції наголошували, що саме закон і культура його виконання є правилами гри. Якщо вони будуть встановлені і прийняті суспільством, медіавласниками і журналістами, то, вочевидь, олігархічні війни можуть припинитися.
