Засідання «Великої сімки» завершилися, тож настав час коментарів та ширшого інформування щодо тем та проблем, яких торкалися на своїх зустрічах лідери провідних країн світу.

Одним із «відгалужень» головної теми обговорення став ймовірний візит до Японії нинішнього року російського президента Володимира Путіна. Прем’єр-міністр Японії Шіндзо Абе пояснив свою позицію в цьому плані в інтерв’ю телекомпанії NHK:


«У нас (з Росією) є невирішена територіальна проблема, — заявив він, — для її розв’язання необхідний безпосередній діалог між лідерами двох країн».


Свою точку зору з приводу підготовки до візиту Абе висловив у розмові з канцлером ФРН Ангелою Меркель, а потім і з іншими лідерами. Меркель, як зазначають ЗМІ, висловила розуміння «необхідності особистих контактів для розв’язання територіальних проблем», заявила, що «була б рада, якби в світі стало на один конфлікт менше». Меркель навіть готова надати підтримку, «якщо виникне така необхідність». Позиція президента США Барака Обами відома ще від часу візиту Абе до Вашингтона: вона полягає у серйозній відповідальності за дотримання єдності рішень «сімки». Французький президент Франсуа Олланд та Шіндзо Абе одностайні в тому, що треба домогтися «дотримання мирних угод» на сході України і на цих засадах «просувати діалог з Росією».


Щодо єдності — учасники зустрічі були одностайними: санкції проти Росії буде не тільки продовжено, а й посилено, якщо Росія не дотримуватиметься Мінських домовленостей і спонукатиме бойовиків на подальші військові дії.


«Нинішня ситуація в Україні робить участь Російської Федерації у складі «вісімки» неможливою», — заявив японський прем’єр, який від імені своєї країни починає 2016 року головування у G7 і якому належить прийняти наступний саміт в Японії. Водночас, на його думку, конструктивна участь Росії необхідна для обговорення таких питань, як конфлікт у Сирії, ядерна програма Ірану та Північної Кореї. І тоді, якщо Росія «дотримуватиметься мирних домовленостей» і не зазіхатиме на територіальну цілісність України, вона зможе взяти участь у наступному саміті.


Отже, Абе, якому російські ЗМІ постійно дорікають у несамостійності позиції, діях під диктовку США, пропонує Росії шлях виходу з глухого кута. І навіть готовий підтримати її . Зрозуміло, що при цьому він має на увазі головну ідею свого прем’єрування — закрити тему «північних територій».


Добро на «прямі переговори», тобто підготовку до візиту Путіна до Японії, Абе, можна сказати, одержав. Принаймні жоден із лідерів «сімки», навіть застерігаючи від кроків, які можуть кинути тінь на єдність дій, не відмовляв його від намірів.


Залишається питання щодо ефективності цих кроків. Читаючи російську пресу, можна дійти одного висновку: жодних територіальних рішень Росія ухвалювати не збирається. Принципи міжнародного права, на яких має намір наполягати Японія, для Росії не грають ролі. Суто політичні кроки, на які може піти Путін, щоб спробувати «відокремити» Японію від її партнерів і зруйнувати єдність міжнародної спільноти, не заходять аж так далеко.

Після загарбання Криму віддати Курильські острови, навіть два найменші, рішення щодо яких в СРСР ухвалювалося ще 1956 року, означатиме показати свою слабкість і здачу позицій. В японському уряді це добре розуміють, тож і генсек уряду Йошіхіде Суґа, розповідаючи журналістам про те, що лідери країн G7 з розумінням поставилися до позиції прем’єр-міністра Японії щодо візиту до Японії Володимира Путіна, про жодні терміни цього візиту говорити відмовився. Це рішення, зазначив він, буде ухвалено «з огляду на рівень його підготовки». Бодай якісь конкретні терміни не назвав і міністр закордонних справ Японії Фуміо Кішіда. Наголошуючи на важливості політичного діалогу, що передує візиту, він зазначив, що дати навіть цих зустрічей поки що не названо.


Тож баба надвоє ворожила про візит та його терміни. Росія ж вустами прес-секретаря Путіна вдає із себе ображену та зраджену наречену: Дмитро Пєсков заявив, що «ефективне розв’язання світових проблем у складі «великої сімки» неможливе». Тому Путін зараз концентрується на «більш ефективних форматах». Цікаво яких? Євразійська співдружність, країни БРІКС, дружба з КНДР чи роль сателіта у діалозі з Китаєм?


Токіо.