У видавництві «Український пріоритет» щойно вийшла нова збірка художньо-історичних нарисів «Перед очима істини» відомого письменника-дослідника Вадима Пепи. Праця змістовна, оригінальна, аналітична і прогностична. І, головне, вкрай потрібна.

У трагічні роки ХІХ століття немало навіть науковців прийшло до катастрофічного висновку: «Лежить в могилі Україна...» І вже замовлялися поховальні реквієми. Але Тарас Шевченко заявив людству, що Україна — живе! «І не вмре!» — категорично підтвердив Іван Франко. Та для її відродження треба, щоб вона самоусвідомилася. І народові необхідно пізнати й осмислити пройдений історичний шлях.


«Пізнайте істину, і істина визволить вас». Вона відкриє таємниці історії, перспективи грядущого. Жага пізнання істини володіла душею наших пращурів, літописці яких ще в «Повісті минулих літ» ставили завдання пізнати, як наша земля постала єсть.


Пішла в світ сила-силенна різнорідних матеріалів. Серед них — справді пізнавальні, але багато й таких, що приховували чи фальсифікували історичну правду. Ще за радянських часів Київ святкував 1500-ліття, а Москва — 800-річчя. Однак Москву оголошено «старшою сестрою» в «колисці трьох братніх народів», один із яких — російський — був атестований «старшим». І хоча Московії не було до ХІІ століття, а Росії — до 1721-го, саме від них нібито пішла «руська земля», державність, мова...


Нісенітниці узаконилися в юридичних актах, підручниках та в усій системі ідеології, преси, мистецтва... Все діялося в інтересах Московської імперії — і царської, і ленінсько-сталінської. А трубадурами шовіністичної істерії ставали часто й українські політики, академіки, професори... І так — аж до ХХІ століття! А як же з істиною? Як з науковим сумлінням та моральною відповідальністю?


Вадим Пепа здійснює гігантську дослідницьку роботу задля відкриття справжньої картини історичного процесу. Він перечитує, переосмислює й переоцінює мало не все дотичне до явищ, подій та історичних осіб, перемог і поразок на шляху історичної еволюції реального українства. Залучає необхідне для з’ясування істини з фольклору і демографії, історії і географії, культурології, релігієзнавства, етнології і археографії.


Перший розділ книги Вадим Пепа присвячує проблемі «української цивілізації». Тут загострюється питання: хто такі українці і коли прийшли в світ? Ще М. Грушевський відобразив панораму розвитку українства з часу Мізинської стоянки на Чернігівщині (20—30 тисяч років тому). А далі — знамениті зображення й знаки на пісковиках Кам’яної Могили, тисячокілометрові Змієві вали — аналог Великої китайської стіни, трипільська культура, розвиток державних систем періоду скіфів, гунів і готів, Антського союзу, а на їхніх цивілізаційно-культурних надбудовах — держава Київської Русі...


Твір В. Пепи сповнений пафосу полемічних дискусій, зіставлення й протиставлення наявних у наукових колах дискурсів — від справді наукових до цілковито антинаукових.


Автор зупиняється на багатьох повчальних явищах далекого та ближчого минулого: «З’явлення Кия», «З розквіту трипільської культури», «Примарна шапка» (Мономаха), «Мати яких міст» (Київ), «Голос вічності», «Мовний психоз», «Потьмарення інтелекту»... Вглиблюючись у товщу століть, оголюючи правду облудних «теорій» та протиставляючи їм істину багатовікового розвитку українського народу, письменник докладає сил, щоб довести визначальне, доленосне. В його книжці панує пафос волелюбних ідеалів і перспектив, утверджуваних Революцією Гідності.


Петро Кононенко, академік, лауреат Міжнародної премії ім. Й. Гердера.