Переговори Греції з МВФ після прогресу, як здавалося, остаточно зайшли у глухий кут. Експерти зібрали всі папери і залишили Брюссель, де відбувалася їхня зустріч. Представник МВФ Джеррі Райс перед від’їздом заявив, що сторони досить далекі від угоди, оскільки між ними багато розбіжностей. Кредитори продовжують вимагати від Афін підвищення тарифів на електроенергію і податку із продажів продовольства та медикаментів, а також реформування пенсійної системи і скорочення на підприємствах і в установах держсектору.

Алексіс Ціпрас поки що тримається, як стійкий олов’яний солдатик, і клянеться своїм виборцям, що не відступить від обіцянок, даних перед парламентськими виборами. Та йому вірять дедалі менше, оскільки країна впевнено котиться до дефолту і ось-ось покине єврозону. І йому треба щось робити для збереження пенсій і зарплат держслужбовців в існуючих високих розмірах в умовах зростання держборгу, який уже перевищує 315 мільярдів євро і становить 175 відсотків ВВП Греції. Це майже втричі більше за норму, яку допускає європейський Пакт стабільності та зростання. Згідно з ним рівень боргу для країн єврозони не може перевищувати 60 відсотків ВВП.

Словом, Ціпрасу треба йти на поступки кредиторам. Але як бути з тиском з боку партійних соратників і комуністів, що стали на захист трудового народу. Як повідомила грецька газета Kathіmerіnі, у четвер ранком близько двохсот активістів комуністичної профспілки «Всегрецький бойовий фронт» захопили будинок міністерства фінансів Греції, що розташований на площі Сінтагма в самісінькому центрі Афін, і влаштували там сидячий страйк. Вони заявили, що в такий спосіб протестують проти нової угоди із кредиторами, яку збирається укласти кабінет Ціпраса. Профспілкові «бойовики» також звинуватили уряд у зрадництві.


Ще одну помітну заяву в грецькому питанні зробив глава Європейської ради Дональд Туск. За його словами, долю Греції буде вирішено на зустрічі Єврогрупи 18 червня. «Майбутня зустріч Єврогрупи має бути вирішальною. Часу для ігор більше нема, тому грецький уряд повинен зайняти більш реалістичну позицію», — попередив він Афіни.


І зараз у країнах фінансової єврозони уважно стежать за розвитком подій у Греції та діями її уряду. Велике занепокоєння провалом переговорів у Брюсселі висловив і президент найближчої до Греції країни — Болгарії.

Росен Плевнелієв заявив: влада країни усвідомлює те, що, якщо дійде до оголошення Греції банкрутом і поглиблення там фінансової кризи, то Болгарія опиниться серед найбільш постраждалих від цього. Він додав, що особисто читав доповідь Дойче банку, в якому відзначається, що, крім Болгарії, також постраждають Македонія, Сербія та частково Румунія.