Децентралізація у таврійській глибинці почалася обережно.  Причина — нестача інформації. 

Населені пункти вишукують партнерів

Жителі сіл Щасливцеве, Приозерне, Генічеська Гірка на курорті Арабатська стрілка виважено розглядають перспективу об’єднання з громадою райцентру — міста Генічеська. Воно начебто й недалеко — менше ніж за півгодини їзди. Але з осені до весни дорогу до нього через вузький перешийок Арабатки під час штормів часто заливає Азовське море, і «прорватися» до міста на лікування чи по якісь адміністративні послуги не просто важко, а навіть небезпечно. Сесія Щасливцівської сільської ради проголосувала за об’єднання з іншим великим селом Арабатської стрілки — Стрілковим. Та тільки за умови, що майбутнім центром територіальної громади стане саме Щасливцеве. Із чим у Стрілковому, звичайно, не згодні. 
У Цюрупинському районі 2,5 тисячі мешканців села Подо-Калинівки обережно ставляться до ідеї приєднання до сусіднього селища Нова Маячка. Свого часу Нова Маячка була навіть райцентром, але нині на роль «локомотиву розвитку» не годиться, бо охоплене підтопленням, і фактично є зоною стихійного лиха.
«Районна влада підштовхує нас до об’єднання, хоча районні та обласні служби до нього не готові. У БТІ, підрозділах Держземагентства, податкової тощо не сформовані електронні бази даних, не забезпечена технічна можливість дистанційного отримання такої інформації. Утім, якщо сільський голова перетвориться на старосту, то староста повинен мати можливість отримувати офіційну інформацію про майновий стан односельців, видавати їм довідки. Якщо цього не буде, то за кожним папірцем земляки все одно змушені будуть їхати до Цюрупинська. І в чому тоді користь від такого об’єднання громад, коли воно не звільняє навіть від зайвої бюрократичної тяганини?», — ставить слушне питання подо-калинівський сільський голова Сергій Шургай.

Недовіру породжує відсутність правдивих новин

Не тільки у Щасливцевому чи у Подо-Калинівці, а й по всій Таврії хлібороби стримано сприймають загалом актуальну ідею об’єднання. Але їх непокоїть можливість закриття шкіл, дитсадків, закладів культури та втеча звідти молоді.
Розвіяти ці сумніви можуть лише правдиві новини про справжні цілі та суть децентралізації, але вони у херсонську глибинку доходять вкрай погано. Все інформування зводиться до викликів сільських голів на килим до райцентру та семінарів «для обраних» в обласному центрі. Селяни залишаються у інформаційному вакуумі. А він породжує недовіру та спротив замість підтримки та співпраці. Із цим, до речі, згодні й громадські лідери краю.

Херсонська область.

Коментар

Голова Асоціації голів місцевого самоврядування Наталія Возаловська: «Роз’яснювальну роботу у селах ніхто не проводить, бо районна та обласна влада покладає сподівання на сільських голів. А вони в цьому з різних причин не зацікавлені. Хтось вважає децентралізацію шкідливою, хтось намагається її відтягнути, аби не втратити власних повноважень. Є певна категорія сільських голів, котрі не бажають ділитися владою через можливість безконтрольно розпоряджатися природними ресурсами на землях сільрад — піском, деревиною тощо. Селяни повинні більше знати про децентралізацію, тоді й підґрунтя для багатьох конфліктів щезне».

Інфографіка з сайту Асоціації міст України.