Однак у списках себе побачили далеко не всі

З 11 червня Фонд гарантування вкладів фізичних осіб розпочав виплати вкладникам збанкрутілого «Дельта Банку», які є найбільшими за всю історію існування фонду. За першим траншем мають здійснити виплати за депозитними договорами, термін дії яких закінчився до 3 березня 2015 року (коли до «Дельти» було введено тимчасову адміністрацію), та за поточними картковими рахунками. Виплати здійснюють через чотири банки — «Ощадбанк», «ПриватБанк», «Укргазбанк» та «Укрексімбанк» — залежно від регіону. Планується, що компенсацію отримають понад 500 тисяч вкладників на загальну суму 13,1 мільярда гривень.
Перший день виплат традиційно позначився чергами та безладом. У Києві, де банком-агентом визначено державний «Ощадбанк», у деяких відділеннях (вкладники можуть самостійно вирішувати, до якого звернутися), черги займали ще з ночі й самотужки складали списки. Однак це переважно у спальних районах чи старої забудови — Дарниця, Чоколівка. Зранку на сайті «Ощадбанку» з’явилася інформація, що установа розсилатиме смс — де, коли і о котрій треба з’явитися для отримання компенсацій. Однак уже надвечір, навіть без смс, майже в самому центрі — на бульварі Шевченка — можна було отримати довгоочікувані гривні (валютні вклади теж відшкодовуються гривнями) або переоформити депозит за годину-півтори.
Нинішній «банкопад» та кампанія з компенсаційних виплат «Дельти» мають особливу специфіку. Ще до початку виплат по «Дельті» у фонді заявили, що впродовж двох-трьох місяців проведуть перевірку вкладів «на предмет незаконного дроблення» на суму 3,1 мільярда гривень. А це — 18 тисяч вкладників. У банківському лексиконі з’явився новий термін — «дробильники», не виписаний у жодному законі. «Дробильники» — це люди, котрі перед запровадженням тимчасової адміністрації, коли банк уже був проблемним, картки заблоковані, а каси порожні, переоформлювали частину своїх вкладів (які через зростання курсу долара «зашкалили» за гарантовані 200 тисяч гривень) на близьких родичів. У відділенні банку можна почути багато майже тотожних історій.
«Рік тому я продав дачу і поклав до банку 10 тисяч доларів за курсу 8, — розповідає 72-річний киянин Григорій Степанович, вкладник «Дельта Банку». — На той час — 80 тисяч гривень, і до 200 тисяч працювати ще було ого-го. У лютому долар був 25—26, на вулиці черги, і частину депозиту, термін якого закінчився, я переклав на доньку. Тепер у списках немає ані мене, ані доньки. Хоч би 200 тисяч гривень віддали. На нас заробили, а чому досі не сидить власник банку?» Тетяна П. перевела матері через інтернет-банкінг аж... 150 гривень — тепер рахунок матері теж заблоковано.
Хоча поняття «дроблення вкладів», яким зараз активно оперують у фонді, а тим паче — «дробильники», не визначено жодним законом. Дехто з постраждалих вкладників уже звертається до суду.
Однак у Фонді гарантування вкладів мислять інакше: мовляв, «дроблення вкладів» перед тимчасовою адміністрацією — це зазіхання на державні кошти і навіть, можливо, злочин, шахрайство. «Нам потрібно два-три місяці, щоб поставити крапки над «і» щодо цих вкладників, — заявив журналістам заступник директора-розпорядника фонду Андрій Оленчик. — Якщо ці операції проводилися в межах здорового глузду, в межах закону, а не тишком-нишком, коли підприємство в останню ніч перед введенням тимчасової адміністрації масово видавало матеріальну допомогу своїм працівникам на їхні рахунки. Якщо йдеться не про такі схеми, то дайте нам трохи часу розібратися, і якщо люди діяли в межах здорового глузду, ці вклади будуть розблоковані».
Ще один дивний новітній термін — «у межах здорового глузду». Що під ним розуміти — допоки загадка. А між тим у списках на виплати не знаходять себе навіть ті, у кого загальна сума вкладів у «Дельті» не перевищує 200 тисяч, але котрі переказували певні кошти родичам. Таким бідолахам радять звертатися із письмовою заявою до Фонду гарантування вкладів, тимчасового адміністратора банку.
А тим часом для вкладників збанкрутілих банків на горизонті замайоріло іще одне «ноу-хау», вже законодавче — за декілька днів до початку виплат «Дельти» Кабінет Міністрів зареєстрував у парламенті законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку (реєстр. № 2045-а). Ним передбачаються, з одного боку, і позитивні для вкладників новації — прискорення початку виплат, прискорену процедуру ліквідації неплатоспроможного банку, зменшення строку запровадження тимчасової адміністрації з трьох місяців до одного. Однак у законі з’явиться і таке: «Фонд не відшкодовує кошти, розміщені в банку, який був віднесений до категорії проблемних, шляхом підписання (переоформлення) договорів, які призвели до збільшення витрат, пов’язаних із виведенням банку з ринку, і не відповідають нормам законодавства». Тобто ФГВФО не буде компенсувати вклади за наявності ознак їх дроблення, що розцінюватиметься як шахрайські дії.
Багато хто одразу захоче закинути — то проблеми заможних вкладників. Але якщо зайти до відділення будь-якого проблемного банку чи згадати півкілометрові черги до «Дельта Банку» в останні місяці перед тимчасовою адміністрацією — бабусі та дідусі з ціпками, які збирали собі на похорон, лікування або продали стару хату, матусі з візочками, котрі кинули на депозит «дитячі» гроші... Хіба ж то олігархи, яких треба розкуркулити? Чому не діє закон про відповідальність власників банків і жодного банкіра ще не посадили за те, що залишив банк-пустушку, а всі активи виведено за кордон? Де був тоді куратор НБУ, без якого не міг провестися жоден платіж? Запитань досі більше, ніж відповідей.

ФАКТ

За даними НБУ, на 33 банки, до яких у 2014-му було введено тимчасову адміністрацію, і 17 банків, які було визнано банкрутами у 2015 році, припадає 10% загальних активів банківської системи. У 2015-му на підтримку ФГВФО держава має спрямувати 55 млрд. грн. У фонді вважають сумнівними вклади на суму від 5 до 8 млрд. грн.

Мал. Миколи  КАПУСТИ.