Про те, що українська збірна блякло грала в першому таймі (особливо попереду), свідчив свист на трибунах «Арени-Львів». Подібного на адресу цієї команди в місті Лева раніше не спостерігалося.
Відомо, що після поразок від головних конкурентів Словаччини та Іспанії більше похибок у нашої команди не траплялося. Вона обіграла Білорусь, Македонію і двічі Люксембург. Уже зрозуміло, що третє місце від українців нікуди не дінеться. Але якщо їм хочеться більшого, то необхідно обігравати або словаків, або іспанців, або і тих, і інших.
У збірної Люксембургу зовсім інші прагнення. Звичайно, вона може поборотися за якісь очки з Білоруссю або Македонією, але більше їй нічого не світить. Поєдинок проти цієї команди вирішили провести у щасливому для нас Львові, де з одинадцяти матчів лише у двох була нічия за дев’яти перемог, а поразок національної команди місцеві стадіони не бачили зовсім.
Господарі активно взялися за справу й відразу прийнялися за облогу воріт суперника, граючи переважно флангами. Щоправда, збірна України сама ледве не вскочили в халепу, коли на 10-й хвилині Да Мота вийшов один на один із П’ятовим і пробив повз воротаря. Нас виручила бокова стійка!
Хоч підопічні Михайла Фоменка з іще більшим завзяттям пішли на ворота Жубера, однак вони, крім кутових, нічого путнього створити не змогли. Мазали по воротах Степаненко, Ротань і навіть Коноплянка. Одне слово, перевага господарів була повною, але м’яч у ворота не йшов. Як уже наголошувалося, надто вже блякло, без вигадки діяла наша команда попереду.
У перерві Ротаня, котрий, либонь, утомився, замінив Гармаш і, як виявилося, на щастя. Уже на 49-й хвилині Кравець замкнув навіс Морозюка з флангу, просто підставивши груди, перебуваючи у воротарському майданчику. А через 8 хвилин своє слово сказав Гармаш. Він після передачі Шевчука влучно пробив головою під праву стійку.
У гостей найреальніший шанс у другому таймі знову мав Да Мота, але його удар на 59-й хвилині П’ятов відбив на кутовий. Українці мали куди більше моментів, але поступово гострота стала спадати. У хід пішли тренерські перестановки. Однак господарі відзначилися ще раз. Коноплянка діяв швидко, майстерно і влучно.
***
— Ми здобули три очки, тож підсумок позитивний, — прокоментував матч Михайло Фоменко. — Коли зустрілися із хлопцями, було видно, що вони емоційно й психологічно виснажені. Спасибі їм, що сприйняли наші слова і втілили задумане в перемогу. Про те, що говорили в перерві, ми ніколи не виносимо за межі роздягальні. Так, були корективи. Наші гравці зрозуміли, що треба змінити, вийшли й забили.
Тепер про Ротаня. Руслан усе робив через силу. Він дуже втомився за цей сезон у клубі. Ви, напевно, і самі бачили, що він був знесилений. Але за рахунок тренувань він відновився й на перший тайм його вистачило. Його вдало замінив Гармаш.
Морозюк для першого разу на цій ділянці зіграв непогано. Неможливо з однієї позиції перейти на іншу і відразу звикнути до всіх вимог. Потрібний час.
Ми жодним чином не недооцінювали команду Люксембургу. Дивилися її матчі й бачили, що це гідний опонент, хоча всі казали про слабкість цієї збірної. Наші шанси на вихід із групи? Вони є, навіть якщо їх немає. Тим паче що друге коло лише тільки почалося...
***
Наступний матч збірна України проведе також удома: 5 вересня вона прийматиме футболістів Білорусі.
Момент зустрічі у Львові.
Фото Євгена КРАВСА (зі Львова, спеціально для «Голосу України»).
