Голова МВФ Крістін Лагард заявила, що фонд збирається продовжувати кредитувати Україну, навіть якщо Київ не домовиться із приватними кредиторами про реструктуризацію боргів і не зможе обслуговувати свої облігації.


Цю новину в керівних кабінетах країни минулого тижня сприймали не інакше, як успіх своєї економічної політики. Тим паче що США, Японія та багато інших заможних держав, незважаючи на наш переддефолтний стан, надалі також обіцяють бути донорами. Закордонні позички, з одного боку, дають змогу гривні хоч якось триматися на плаву. Кабмін може дешевше купувати валюту, щоб обслуговувати ті самі численні зовнішні боргові зобов’язання України.


Утім, новий транш МВФ потрібен, щоб Київ міг погасити перед Фондом старі борги. Не більше. Навіть якщо вдається вибивати (краще підходить слово випрошувати) позички, нічого кардинально не міняється, бо не розвивається виробництво. Тож у підсумку: без виробничого поштовху транші лише відтермінують остаточне сповзання у прірву нашої економіки.


Минулого тижня почалися виплати вкладникам «Дельта Банку». Треба зазначити, що це донедавна була потужна фінансова установа. Як сказали б спеціалісти, системний банк. Загальна сума виплат є найбільшою за час існування Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Нині видають гроші за депозитними договорами, строк дії яких закінчився до 3 березня 2015 року, а також за зарплатними, пенсійними та соціальними рахунками. Сума таких виплат становить 4,9 мільярда гривень. А загалом Фонд гарантування вкладів до вересня планує повернути принаймні 13,1 мільярда гривень. Тим часом за кілька днів громадяни вже спромоглися одержати 750 мільйонів гривень. Питання: куди підуть ці гроші? Навряд чи навчені гірким досвідом ошукані вкладники понесуть їх на рахунок в інший банк. Але й ховати нестабільні гривні під подушку також недоречно. У підсумку, багато хто купить валюту, висловлюючи цим недовіру банківській системі, яка себе вкотре скомпрометувала. Усе це — додатковий тиск на фінансовий ринок...


Як тут не пригадати висловлювання посла Сполучених Штатів в Україні Джеффрі Пайєтта. «Корупція на найвищому рівні є для України більшою загрозою, ніж російські танки», — заявив він минулого тижня в польському Вроцлаві на організованому Атлантичною радою США глобальному форумі. Посол додав, що впоратися з цією загрозою можуть лише самі українці.


Саме вітчизняній банківській системі пасують слова Джеффрі Пайєтта. Так, Нацбанк минулого тижня надав банку «Фінанси та Кредит» стабілізаційну позичку у 750 мільйонів гривень. Останній відомий тим, що нібито вчасно не виплачує вкладникам депозити. Тепер йому, з барського плеча НБУ, виділяються чималі гроші, щоб розраховувався сумлінніше.


До речі, загальний обсяг заборгованості за наданими НБУ кредитами банкам України та Фонду гарантування вкладів на початок червня (тільки вдуматися!) становив 131 мільярд 920 мільйонів гривень. Тобто головна фінансова установа країни порадувала банкірів, передавши їм «для підтримання ліквідності» майже 132 мільярди.


Цікаво, що днями Нацбанк зробив ще один реверанс на користь банків: розстрочив їхні борги перед НБУ до... 10 червня 2020 року.


У  сухому залишку — про позитиви на дорогах. За п’ять місяців скоротилася кількість ДТП. Зафіксовано їх майже 49 тисяч проти 64,3 тисячі в січні—травні торік. Зменшилося число загиблих: 1253 особи проти 1668. Є в цих показників економічна причина — здорожчання пального, відповідно, їздити співвітчизники стали рідше. Тож, за інформацією Департаменту ДАІ МВС України, в середньому за добу гинуть 8 людей, хоча торік було 11.

Але аварійність все одно залишається високою.