Інфографіка з сайту Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства.

 

Стільки територіальних громад, відповідно до напрацювань робочої групи облдержадміністрації, має бути на Тернопільщині — 26, 30, 35, 37... Але й остання цифра не є остаточною.

 

Спочатку обговорять


На останньому засіданні сесії обласної ради представники деяких громад доводили: центри мають бути саме у їхніх селах. Скажімо, найбільше територіальних громад передбачається у Тернопільському районі: сам Тернопіль, села Байківці, Великі Гаї, Великі Бірки, Мишковичі, а претендують ще Великий Глибочок та Почапинці. У Чортківському районі центром територіальної громади хочуть стати Колиндяни, у Бучацькому — Золотий Потік, у Шумському — Великі Дедеркали... Обговорення інформації облдержадміністрації про стан підготовки перспективного плану формування територій громад області засвідчило: ніхто не має сумнівів, що адміністративно-територіальну реформу потрібно проводити. Але не всі усвідомлюють, наскільки це відповідально. Адже йдеться передусім про створення умов для розвитку громад, наближення послуг, підвищення якості життя... Для цього мають бути відповідні підрозділи територіальної влади, приміщення, обладнання, зрештою, кваліфіковані кадри. Чи всі претенденти готові до цього?


Одні депутати радили поспішати, бо можна втратити обіцяні субвенції, інші вважають, що такі речі поспіхом робити не можна, адже деякі країни проводили реформу протягом кількох років, а ми хочемо за кілька місяців. Не збігаються позиції й народних депутатів від Тернопільщини, які виступили на сесії. Якщо Роман Заставний («Народний фронт») вважає, що реформа вже перезріла і громади задля свого блага мають швидше визначатися й об’єднуватися, то, на думку Михайла Головка (ВО «Свобода»), адміністративно-територіальна реформа загрожує українському селу подальшою деградацією. І без того занедбане село може постраждати ще більше.


Політичний підтекст у підході до проведення реформи відчувався і у виступах депутатів обласної ради. Після бурхливої дискусії вони вирішили, що облдержадміністрація має оприлюднити графік обговорення перспективного плану формування громад області і висловили намір взяти у ньому участь. «Наступного дня після закінчення обговорення зберемось на окреме пленарне засідання і затвердимо перспективний план формування територій громад області», — запевнив голова обласної ради Василь Хомінець. На тому і зійшлися. Орієнтовно воно може відбутися наприкінці червня.


Ось кілька думок з приводу проведення адміністративно-територіальної реформи.


Сільський голова Байківців, що у Тернопільському районі, керівник асоціації сільських і селищних рад області Анатолій Кулик:


— Ми претендували на те, щоб стати центром громади, і домоглися свого. Байківці — село самодостатнє. Якщо позаторік до бюджету ми отримали 200 тисяч гривень плати за землю, то вже 2014-го — 1,7 мільйона. Але за будь-яким погодженням щодо витрачання коштів треба звертатися до Тернопільської районної ради й облдержадміністрації. Поряд — громади, які самі не можуть дати собі раду. Гадаю, таке об’єднання сприятиме загальному розвитку. У селах будуть старости, депутати представлятимуть їхні інтереси у центрах. Держава утримуватиме медичні й освітні заклади, все інше ляже на плечі громад. Закон прийнято, і там чітко вказано, що маємо робити. Бюджет Байковецької сільської ради, не враховуючи податку на доходи фізичних осіб, становитиме 10 мільйонів гривень. Кожен населений пункт, якому ми пропонуємо об’єднатися з нами, може отримати на свій розвиток два мільйони гривень.


Наталя Станковська, міський голова Скалата (Підволочиський район):


— Упевнена, 90 відсотків депутатів не читали документів щодо проведення реформи, а вона вкрай потрібна. Не є таємницею, що окремі сільські голови бояться втратити насиджені місця і налаштовують людей проти об’єднання. Депутатам також не потрібно втручатися у цей процес, люди самі дадуть собі раду. Фінансування йтиме з Києва пропорційно на кожного жителя, відпаде необхідність перерозподіляти кошти через область та райони.


Оптимісти проти песимістів


Оптимістично щодо реформи налаштовані переважно міські, сільські, селищні голови, котрі мають на своїй території якесь виробництво і є самодостатніми. Скажімо, на території приміської Байковецької сільської ради успішно працює товариство з німецьким капіталом «СЕ Борднетце-Україна», яке постійно нарощує потужності, низка інших підприємств. Але такі приклади на глибоко дотаційній Тернопільщині можна перерахувати на пальцях.


Хоч є громади, причому у глибинці, які самі собі дають раду. Саме вони мали б стати взірцем для наслідування, поширення досвіду, але, схоже, це нікого не цікавить. Скажімо, громада села Лосятин Кременецького району останніми роками бурхливо розвивається. Тут створено чотири кооперативи, громада бере участь у різних конкурсах, міжнародних проектах, отримує гранти. Завдяки розвитку тваринництва, ягідництва селяни мають роботу і пристойну зарплату, менше виїжджають на заробітки за кордон, поліпшується демографічна ситуація, молоді люди залишаються у селі, створюють сім’ї, народжують дітей. Оновили школу, дитячий садок, дбають і про розвиток сіл, які входять до сільради. «Навряд чи нам приділятимуть стільки уваги при приєднанні до Почаївського центру громад, — каже сільський голова Лосятина Надія Залевська. — Та й за кожною довідкою не наїздишся».


— Будь-яке об’єднання має ставити за мету соціально-економічний розвиток відповідних територій, поліпшення якості надання адміністративних та соціальних послуг, а не просто бажання уряду механічно «оптимізувати» видатки, — переконаний голова обласної ради Василь Хомінець.


Суть змін не у перекроюванні меж районів


Водночас відомий український експерт з питань економіки Андрій Новак вважає: суть децентралізації не у перекроюванні меж районів. Яка різниця, скільки буде об’єднань — 25 чи 45, якщо вони не матимуть своїх фінансів? На його думку, справжня суть реформи — у децентралізації податків, щоб більше їх залишалося на місцях, принаймні на рівні 50 на 50. Чи піде на це влада? Попри заяви про децентралізацію щороку відбувається централізація податків. Вважалося, що піку у цьому досягнув уряд Миколи Азарова, коли до центрального бюджету було спрямовано 80 відсотків податків. За законом про державний бюджет на 2015-й до центральної казни має надходити ще більше — 82 відсотки.


«Отак насправді проводиться децентралізація, — пояснює економіст. — Те само стосується дерегуляції. Мають намір ліквідувати непотрібні державні органи, які видають різні дозволи і накладають заборони, а натомість створюють десять нових повноцінних органів. Замість скорочення маємо зростання. Не зменшилася й кількість податків та зборів, їх просто перегрупували. Мало того, вводять нову плату, підвищують податкові ставки. Бізнес задихається, про інвестиції можна тільки мріяти».


Якщо перефразувати відоме прислів’я, можна сказати: перш ніж раз зробити, потрібно сім раз поміркувати. Але часу на роздуми не дають. Схоже на те, що людям кинули кістку, щоб відволікти їх від насущних проблем, а до справжньої децентралізації далеко. Хоча насправді реформи назріли.


Тернопільська область.