Перед поверненням на фронт поранений військовий санітар отримав три дні на сімейне щастя
Весь Херсон святкував весілля санітара 93-ї бригади ЗСУ Веніаміна Куликова та його коханої — волонтерки Тетяни. Рік тому Веніамін пішов на східний фронт добровольцем, а херсонські волонтери збирали йому гроші на бронежилет. Потім були нові посилки на фронт, які допомагала збирати синьоока білявка Тетяна. І, звичайно ж, нові, хоч і нечасті, зустрічі, з яких і зародилося справжнє кохання. За рік у пари знайшлася донечка Настя, і щасливі батьки вирішили побратися. Та треба було вийти з бою, аби взяти шлюб. А бій не відпускав: підрозділ, де Веніамін служить санітаром (в нього і позивний «Санітар»), стояв під Трьохізбенкою на Луганщині, а там гуркотить день і ніч аж з минулого літа.
Втім, «Санітар» про весілля мріяв і навіть домовився із бойовим побратимом, що той буде свідком на церемонії. Та не судилося: у червневих боях поранило й побратима, і самого Веніаміна — перший опинився у харківському шпиталі, а другий — у миколаївському, із осколками міни у спині. Там херсонець і зрозумів: далі тягнути не можна. Отримав відпустку на три дні і мерщій гайнув до коханої. Все до урочистостей «у пожежному порядку» готували ті ж волонтери: купили нареченому нову камуфляжку та ще й цілий хор для віншування молодих «мобілізували». У РАЦСі щаслива наречена посміхалася, а коли гадала, що ніхто не побачить, крадькома змахувала сльозу. Адже весь медовий місяць для пари вклався у два дні, а далі — знову прощання на залізничному вокзалі, і знову голову родини чекає передова.
Гостей на укладання шлюбу Веніаміна й Тетяни Куликових до Дніпровського РАЦСу Херсона прийшло чимало — просторе приміщення всіх не вмістило. Щойно відлунав марш Мендельсона, і всі кинулися до молодят: хто тиснув Веніаміну руку, хто вітав та називав героєм. Але такі компліменти «Санітар», який іще не досить оклигав від рани, обривав жорстко: «Я не герой. Герої — ті, хто в землі, хто поліг за нашу волю».
Херсон.
