Старенький військовий ЛАЗ безутішно маневрує поміж дорожніх вибоїн Донеччини. Нормальної дороги тут немає не через військову присутність, а скоріше через чиновницьку бездіяльність. Тож бідолашний автобус страждає разом зі своїми пасажирами — артистами Центру військово-музичного мистецтва Повітряних Сил Збройних Сил України та народним артистом України Фемієм Мустафаєвим і композитором та співачкою Анжелою Ярмолюк. Майже 900 кілометрів у дорозі (саме стільки з Вінниці до Краматорська) військові музики здолали, м’яко кажучи, поганими автошляхами, щоб донести до жителів Донбасу любов до української пісні.
Це уже не перша поїздка військовослужбовців центру на Донбас. Та й столичні артисти дали в зоні АТО не один десяток концертів.
«Якщо брати за рік, то це уже 60-й виїзний виступ нашого колективу, а більше половини з них — на сході України», — розповідає начальник Центру військово-музичного мистецтва майор Роман Береговий. До речі саме у день 60-го ювілейного концерту в Артемівську молодому керівнику виповнилося 35! «Приємно робити добрі справи, — каже він, — чути схвальні відгуки глядачів, слова подяки. Розумієш, що не дарма вирушили у таку важку дорогу».
А розпочали цей тур артисти із села Володимирівка. Саме поблизу цього невеличкого населеного пункту нині перебуває особовий склад однієї з військових частин Збройних Сил. Тому було вирішено провести у місцевому клубі концерт для військових, місцевих мешканців і, звичайно, дітей. Те, що село справді невелике, музиканти зрозуміли, коли не змогли знайти його ні на телефонних навігаторах, ні на карті області. Та хоч із запізненням, керуючись телефонними підказками, таки добралися до місця призначення.
Завідувач цього закладу, статна жінка, у телефонному режимі сповіщала односельців про довгоочікуваний приїзд артистів. «Ану, Пєтровна, де твої? Бєгом сюда, счас концерт начнеться, — місцевим діалектом, але українською запрошувала до клубу. — Коли ж іще настоящих артистов із Києва і Вінніци побачиш?»
Артисти, які вже чимало поїздили регіоном, спочатку дивувалися україномовним жителям Донбасу. Адже тоді ніхто не сподівався, що тут їх дуже багато і «второго государственного» їм не треба. А треба дороги, чесна влада й увага.
Культурну увагу — концерт від військових музикантів та київських виконавців — володимирівці цього дня отримали. Акустика старого клубу добре сприяла звучанню духового оркестру та живому співу вокалістів. Під час виконання пісенних композицій на екрані за допомогою проектора демонстрували супроводжувальний патріотичний відеоролик про боротьбу українського народу за свободу та самовизначення.
Військові артисти не закликали мешканців села любити Україну, вони просто співали. А як результат — на гучне «Слава Україні!» односельчани відповідали... як книжка пише.
Сорок п’ять хвилин на збори, і ЛАЗ знову в дорозі. На черзі — Краматорськ та Артемівськ. Це великі міста, там інші умови, аудиторія та сприйняття, але зі своїм завданням творчі люди в одностроях впоралися на відмінно...
Дорога додому довга, та й вибоїни нікуди не поділися. Військовим музикантам є про що подумати, долаючи сотні кілометрів мирної України. Діляться враженнями, обговорюють концерти, а перед очима — щирі усмішки дітлахів з Володимирівки, які з нетерпінням чекатимуть нових концертів, а не відновлення театру бойових дій.
Фото автора.
