Мені зараз часто доводиться спілкуватися з іноземними партнерами. Це допомагає розуміти їхню позицію. Наші іноземні партнери наполегливо намагаються вирішити ситуацію на сході України в рамках політичних чи дипломатичних інструментів. Наприклад, «давайте проведемо вибори на Донбасі, вони оберуть собі владу і ми будемо вести з ними перемовини».
Питання в тому, що політико-дипломатична мова робить проблему знеособленою. Видаляє з неї загиблих, біженців і т. д. Вони називають це «конфлікт на сході України». З цього і випливає їхнє розуміння своєї ролі — «ми маємо допомогти Україні вирішити конфлікт». Вирішити конфлікт — означає примирити. Ось вони і намагаються знайти шляхи «примирення». «Примирення» когось із кимось в Україні! У той час як походження конфлікту є поза межами України.
І тому, як на мене, нашим іноземним партнерам варто переглянути своє сприйняття і свою роль у вирішенні цього конфлікту.
Мене запросили виступити на конгресі «Росія та Україна — історичні передумови європейського конфлікту» в Німеччині, організованому фракцією ХДС/ХСС в німецькому Бундестазі. Дуже хотіла усунути дипломатичну політкоректність від визначення ситуації на сході України.
Сподіваюся, вдалося.
Це основні тези мого виступу в Берліні:
«Я б хотіла повернути вашу увагу в минуле цього міста, а саме — в рік 1948-й. Коли мер Берліна, який був у блокаді, виступаючи перед громадськістю, сказав такі слова: «Народи світу, погляньте на це місто!».
І зараз я хочу використати той самий вираз у контексті України. «Народи світу, погляньте на цю країну!» На країну, яка розривається між війною та рішучістю досягти успіху.
Якщо говорити про історичні передумови конфлікту, я б хотіла, щоб ви зрозуміли — правильно зрозуміли — сьогоднішню ситуацію. Через те, що розуміння цієї ситуації зараз визначатиме не стільки майбутнє російсько-українських відносин, скільки загальний політичний та юридичний устрій Європи та всього світу.
По-перше, говорячи про ВІЙНУ, я вважаю, що це критичний, дуже принциповий час для нас надати коректного, правильного змісту словам, якими ми оперуємо, і припинити ховати реальність за словами, які її маскують:
НЕМАЄ конфлікту на сході України.
НЕМАЄ української кризи.
ЦЕ ВІЙНА. Війна проти українських людей. Це війна проти цивілізованого світу, яка відбувається на східних територіях України.
По-друге, враховуючи велику кількість дискусій тут про режим припинення вогню та Мінські домовленості.
НЕМАЄ ніякого «режиму припинення вогню». Війна ТРИВАЄ. І продовжується щодня. І це відбувається просто тому, що Путін не має намірів виконувати жодні зобов’язання. І, чесно кажучи, я сподіваюся, більшість із вас зрозуміють мене, він не дуже переймається тим, якою мірою інші сторони будуть виконувати свої зобов’язання.
Якщо ви поставите собі запитання і чесно на нього відповісте: «Чи дійсно ви вірите в те, що перебіг ВІЙНИ та збройного протистояння хоч якимось чином залежить від відведення зброї та проведення виборів? Ви дійсно в це вірите?».
Я не думаю, що хтось з вас підпишеться під цим.
І, нарешті, враховуючи все вищезазначене, нам потрібно зустріти реальність, таку, як вона є. Ми маємо відкрити наш розум і шукати мудре вирішення цієї проблеми. Іншу альтернативу. І ми маємо усвідомлювати правдиву суть того, що відбувається.
Оксана СИРОЇД, заступник Голови Верховної Ради.
