Партія влади подолала урядову кризу, спричинену черговим витком касетного скандалу, який призвів минулого тижня до відставки восьми урядовців, зокрема трьох міністрів та маршалка Сейму («Голос України» від 12 червня 2015).


Голова Ради Міністрів Ева Копач, як і обіцяла, зробила несподівані призначення на вакантні посади. Замість широко обговорюваних кандидатур з числа номенклатури правлячої Громадянської платформи (ГП), міністрами стали рядові партійці, професіонали у конкретних галузях діяльності, якими керуватимуть: професор-кардіохірург Мар’ян Зембаля очолив Міністерство охорони здоров’я, чотириразовий чемпіон світу з академічного веслування та чемпіон Літніх олімпійських ігор в Пекіні Адам Король — спортивне відомство, а діяч органів самоврядування (мер міста Новий Сонч у 1994-2001 роках) та спеціаліст в енергетичній галузі Анджей Червінський — Фонд державного майна. Ще більшою сенсацією стало повідомлення про те, що, за рішенням Правління партії ГП, у кріслі Маршалка Сейму Радослава Сікорського має змінити нинішня речник уряду Малгожата Кідава-Блонська.


Представляючи оновлений склад Ради Міністрів, глава уряду пообіцяла, що її кабінет працюватиме 24 години на добу, аби «відновити довіру поляків», читай повернути ГП лідерство в симпатіях виборців напередодні парламентських виборів, що відбудуться за чотири місяці. Проте боротьба за електоральні впливи з опозицією не буде легкою. Адже за даними останніх соцопитувань, опозиційна Право і справедливість (ПіС) переважає правлячу Громадянську платформу (ГП) вже на 11%, а не на 8 — як це було на початку минулого тижня. Мало того, партія влади з другого місця на подіумі електоральних симпатій перемістилася на третє (19%), замикаючи перелік прохідних партій, що долають п’ятипроцентний бар’єр. На друге місце (24 відсотки) вийшов ще навіть до кінця не формалізований з юридичної точки зору рух Павла Кукіза — рок-музиканта, який під гаслами розвалу існуючої системи став «сірою конячкою» нещодавніх президентських виборів, зайнявши почесне третє місце із 20,8% підтримки.


Усупереч радикальним прогнозам окремих політологів та пропозиціям опозиційних політиків, що звучали минулого тижня, події не розвиватимуться за екстремальним сценарієм, яким мало стати оголошення дострокових парламентських виборів. Зрозуміло, що за існуючої твердої правлячої більшості внесений фракцією Союзу демократичних лівих сил проект постанови про саморозпуск Сейму, щоб «зупинити дестабілізацію держави», спричинену кризою в партії влади, не набере необхідних 307 голосів. Не матиме шансів на реалізацію також сценарій пропонований деякими діячами ПіС, аби новообраний президент Анджей Дуда в день своєї інавгурації (6 серпня) оголосив про розпуск Сейму та призначив дочасні парламентські вибори. Про намір скористатись своїми конституційними повноваженнями і оголосити термін виборів до Сейму та Сенату на жовтень днями рішуче заявив діючий президент Броніслав Коморовський. Тож тепер предметом спекуляцій стала дата. Проте більшість політологів переконані, що Б. Коморовський призначить голосування на 25 жовтня.