Закон «Про добровільне об’єднання територіальних громад» передбачає формування спроможних, самодостатніх громад, які матимуть матеріальні та фінансові ресурси, необхідні для розвитку території. Чи готова до цього Мена?
Реформа місцевого самоврядування назріла давно. Нині, в період оновлення держави, без неї наша країна просто не зможе розвиватися далі.
Якщо втілимо в життя намічене — більше самостійності буде у територіальних громад. Ось приклад конкретно по Мені. Нині Київ надає гроші Чернігову, а він — районам. А вже вони розподіляють у себе. От у районі вирішили: потрібно вилучити з міського бюджету півмільйона і спрямувати їх на загальні потреби (що робиться вже декілька останніх років).
Міський голова на це рішення депутатів райради впливу майже не має. Проголосували — й ухвалено. І скажіть мені: якщо депутат райради — житель Стольного чи Синявки, то чи йому дуже болять менські міські проблеми? Отож...
Якщо ж буде одна громада із кількох населених пунктів — легше порозумітися. Все стане простіше: оце наші гроші, оце наші потреби, переважно спільні. Боятися того, що всі кошти осядуть у центрі громади, не варто — від кожного населеного пункту будуть свої представники-депутати і староста, які братимуть участь у формуванні бюджету і його використанні.
Я цікавився таким досвідом, перебуваючи у Прибалтиці. Він позитивний, якогось домінування одних населених пунктів над іншими там немає.
Так, є у такому реформуванні і мінуси, тому що будуть громади і багатші, і бідніші. Там, де є виробнича структура, яка сплачуватиме податки, в бюджет надходитимуть більші кошти. А там, де немає підприємств, слабо працюють фермери чи агрофірми, — думайте, хлопці, за що житимете.
На сьогодні, я вважаю, Мена як центр об’єднаної територіальної громади у кращому становищі, ніж Макошине чи Стольне. Бо в райцентрі все-таки розвинений бізнес, є промислові підприємства.
Але ж головний принцип реформування за законом — це добровільність. Хоче Менщина мати чотири громади — будь ласка, давайте спробуємо. Але я особисто спроможних бачу лише дві — Менську і Березнянську.
Є багато критики, що Закон «Про добровільне об’єднання територіальних громад» не правильний. Але ж його уже ухвалено, мусимо його виконувати. Але я проти того, щоб робилося все швидко — можемо наламати дров. Латвія проводила реформу сім років, Польща — чотири з половиною, і досі ці нововведення удосконалюють. Ми ж діємо за старим принципом «п’ятирічку за чотири роки». А люди не все розуміють, і не зовсім зрозуміло, де виграємо, а де програємо. Але поживемо — побачимо. У будь-якому разі, Мена за об’єднання і до нього готова.
Федір ФЕСЮН, міський голова Мени.
Чернігівська область.
