Прийшло календарне літо і, хочеш не хочеш, час задуматися про відпочинок. Це незважаючи на війну і кризу...
Українське Приазов’я вважається альтернативою віднятого у нас путінщиною Криму. До Бердянська поїзди їдуть із Києва, Кривого Рога, Львова та Харкова, а до Мелітополя — ще додатково із Сум, Ковеля, Чернівців, але чомусь не з того-таки Харкова...
Чому почали з Мелітополя? Та тому, що він слугує воротами кількох курортних сіл Приазовського району (Новокостянтинівки та Строганівки, які поки що не є центрами масового відпочинку), а також Кирилівки та Приморська. До першого селища — година маршруткою, до другого міста й райцентру — майже дві години. Чому до Приморська пропонується їхати через Мелітополь, хоча, наприклад, Бердянськ від згаданого містечка за 29 кілометрів? Та тому, що згадані два курортні центри якось не налагодять між собою нормальне транспортне сполучення — є або транзитний транспорт, або якийсь не дуже зручний саме для відпочивальників.
А тепер почнемо із власне відпочинку в Приморську. Коли бажаєте вихвалятися своїм небаченим загаром або любите спокій, а ще, коли ви з дітками, то вам сюди. Особливість відпочинку у Приморську: у 99 відсотках — це бази та пансіонати щонайменше за два кілометри від міста. Похід від гарно прибраних і озеленених оздоровниць до моря (на косу) приблизно по півкілометрових містках через лиман. Не бійтеся — в кожної бази такий місток є, тож прогулянка для вас буде навіть приємна.
Пляжі добре обладнані, хоча, щоб не залежати від тутешнього грибка чи навісу, майте свій зонт, а до нього спеціальний клин для забивання у ґрунт, бо під час постійного бризу ваш зонт полетить геть. Чому загострюємо на цьому увагу? Спеки на косі ви не відчуєте і коли не будете обережні — обгорите (декому вистачає навіть походу до води й назад), тому зонт — це питання вашої безпеки, а згаданий клин у Приморську чомусь дефіцит...
Тепер Бердянськ. Бердянці — можливо, найбільш працьовиті та підприємливі в Україні люди. Вони власними руками у своїх домоволодіннях створили справжній туристичний рай. З чудовими умовами проживання і за доступними цінами. А ще в місті організована прекрасна система харчування, тому навіть за часів, коли Крим був доступний для відпочинку наших громадян, за показниками доступніть—якість—ціна Бердянськ випереджав, напевне, навіть і Євпаторію. Насамперед через відсутність проблеми з хорошим харчуванням за доступну ціну.
«Родзинкою» Бердянська курортного є найбільше колесо огляду в Україні (діаметром 50 метрів), дельфінарій та аквапарк. А також справжнє світлове вечірнє шоу на маломірних суднах у Бердянській затоці. Де прикрашені ілюмінацією катерки розцвічують акваторію вогнями і надають послуги на всі смаки. Статечним людям — спокійний рух, а екстремалам — свої розваги. І ще: в місті, напевне, найкращий в Україні приватний зо-опарк. Ціни, щоправда, кусаються, але все-таки побувайте тут, і в своєму місті розкаже-те, який вигляд має справжній європейський зоопарк. Без запахів, бруду і з ідеальними умовами утримання багатьох унікальних тварин.
Це ми все сказали про бердянців, чого, на жаль, не скажемо про місцеву владу. Яка після колишнього міського голови, екс-народного депутата і екс-голови Запорізької ОДА Валерія Баранова, скажімо так, мало що зробила, щоб місто було привітнішим до відпочивальників. Маршрутки їздять так, наче в Бердянську і немає влітку зайвих кількох СОТЕНЬ тисяч курортників. Біля Бердянської коси не видно ні нормальної розв’язки, ні якоїсь об’їзної дороги, щоб, особливо у вихідні, впоратися з напливом транспорту. Адже перлина міста — все-таки його 22-кілометрова коса з її пляжами, до яких, приміром, кримським так далеко...
Коли Бердянськ — це столиця і вітрина Приазов’я курортного, то Кирилівка — це його визнаний центр. На що вказує й статистика — у кращі роки (за три (!) літні місяці) Бердянськ відвідували 700 тисяч відпочивальників, а Кирилівку — до 1,5 мільйона. Хто бував у цьому селищі років 10—12 тому, його точно не впізнає. Бо тут проведена просто фантастична робота, щоб відпочинок у Кирилівці був різноманітний — на будь-які гаманець, смак, вік і запити. Ще недавно цілі династії із Санкт-Петербурга, Мурманська, Єкатеринбурга та інших неблизьких російських міст десятиліттями їздили саме сюди, а не до Туреччини чи до Таїланду.
Власне, Кирилівка як курорт бере свій початок з однойменного санаторію, який запрацював ще у 1920-ті роки. Вчені знайшли тут цілющі грязі місцевого Утлюкського лиману, і цілорічний потік відпочивальників ніколи не переривався. Санаторій діє і тепер, втім, не він сьогодні в Кирилівці робить погоду, а щонайменше 20 кілометрів найкращих вітчизняних морських піщаних пляжів і сотні баз відпочинку. А ще найбільший в Україні аквапарк, дельфінарій та інші цікаві розваги для великих і малих. З голоду і тут ви теж не пропадете, хоча кирилівські відстані до їдалень та ринку вас можуть трішки притомити...
І наостанок про ціни. У сьогоднішніх умовах ніхто нічого гарантувати вам не може, хоча багато баз (а приватний сектор тим паче) намагаються утриматися в цінах минулого року. Власне, потенційним курортникам тут боятися нічого — сміливіше користуйтеся Інтернетом, і практично всю необхідну інформацію ви з нього отримаєте. У тому числі, й телефони, за якими забронюєте місця (й отримаєте за це 5-відсоткову знижку). Харчування і продукти в більшості випадків не дорожче, а то й дешевше, ніж у Запоріжжі.
І ще: таксі користуйтеся обережно. Зо-крема, в Бердянську таксисти нічим не кращі від ялтинських. Тому не соромтеся й одразу запитуйте, скільки він просить. Знову-таки ж в Інтернеті роздивіться на карті Google-адресу (будинок), куди вам їхати. Зазвичай це суттєво спрощує справу...
Одне слово, приємного всім відпочинку!
Запоріжжя.
Фото автора
