Ранкове засідання 18 червня
Пленарне засідання розпочалося із дискусії навколо порядку розгляду питань: нова редакція закону про місцеві вибори, економічні, соціальні, військові закони, питання ратифікації, про співпрацю з МВФ. Голова Верховної Ради Володимир Гройсман запропонував працювати без перерви і допізна.
Під час дискусії лідер фракції Самопоміч» Олег Березюк припустив, що є намагання зірвати голосування за закон про місцеві вибори за відкритими партійними списками. Сергій Соболєв заявив, що фракція «Батьківщина» братиме участь у голосуванні, якщо буде розглянуто питання про зниження рентної плати за користування надрами для газовидобувних компаній, про тарифоутворення і скасування 15-відсоткового податку з пенсій працюючих пенсіонерів та про індексацію доходів, про що домовилися на погоджувальній раді за участю представників профспілок.
Зрештою, депутати визначилися із порядком розгляду питань, включили до порядку денного проекти законів про місцеві вибори, і перейшли до обговорення законопроектів і голосування.
Верховна Рада ратифікувала Меморандум і Кредитну угоду між Україною і Європейським Союзом про отримання Україною макрофінансової допомоги Європейського Союзу в сумі до 1,8 мільярда. Таке рішення підтримали 310 депутатів.
Як зауважила голова Комітету з питань євроінтеграції Ірина Геращенко, рішення про виділення чергового траншу Україні було прийнято на саміті Східного партнерства 22 травня цього року в Ризі. Фінансова допомога надійде трьома траншами — по 600 мільйонів євро, з перервою між траншами не менше трьох місяців. Строк погашення кредиту — не більше 15 років. Відсоткова ставка запозичення буде відома лише в час виходу Європейської Комісії на зовнішній ринок запозичень для отримання коштів, що перераховуватимуться Україні. Метою допомоги і кредитної угоди є термінове зменшення зовнішнього фінансового тиску на Україну, поліпшення її платіжного балансу та забезпечення бюджетних потреб, а також підсилення її позиції за валютними резервами для підтримання стабільності фінансово-економічної системи України.
Потім без обговорення Верховна Рада проголосувала за проект постанови про звільнення Валентина Наливайченка з посади голови Служби безпеки України. Рішення про відставку Наливайченка підтримали 248 народних депутатів.
Перед голосуванням глава парламенту Володимир Гройсман зауважив, що є позитивне рішення профільного комітету з цього приводу і подання Президента України.
Перший заступник голови Комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності Михайло Довбенко доповів проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розбудови інституційної спроможності Національного банку України (№2742), внесений Президентом України і підготовлений до другого читання. За його словами, головна філософія цього документа — посилення незалежності Нацбанку як центрального банку, що відповідає європейським критеріям та вимогах МВФ.
Розгляд закону відбувся за повною процедурою із голосуванням за всі поправки народних депутатів. Зауваження народних обранців стосувалися дуже високих зарплат для працівників НБУ і можливостей брати ними кредити, створення ще однієї нової структури — аудиторського комітету, наголошуючи на потребі проведення незалежного аудиту за діяльністю НБУ та контролю за регулятором з боку парламенту та Рахункової палати тощо. Зрештою, за ухвалення закону в другому читанні та в цілому проголосували 232 депутати. У цілому також прийнято й пов’язаний із попереднім проект закону про внесення змін до Бюджетного кодексу щодо розбудови інституційної спроможності Національного банку України (234 «за»). Ухвалення обох законопроектів є серед вимог МВФ.
Новації законопроекту № 2742:
— заборона НБУ перераховувати до держбюджету частину прибутку -більшу, аніж визначена у річній фінансовій звітності, що підтверджена зовнішнім аудитом та затверджена Радою НБУ;
— зменшено із семи до чотирьох членів Ради НБУ, які призначаються Президентом та обираються Верховною Радою України, а також кількісний склад Ради НБУ із 14 до 8 осіб;
— збільшено кількість засідань Ради НБУ з одного разу на квартал до десяти разів на рік;
— створення у межах Ради НБУ Аудиторського комітету;
— зменшено з 11 до 6 членів кількісний склад правління НБУ;
— конкретизовано структуру НБУ, види операцій, а також механізми взаємовідносин НБУ із Президентом, Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України.
Бурхливу дискусію в сесійній залі викликав розгляд двох альтернативних законопроектів про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку(№ 2045) — урядового і депутатського. Бо в законопроекті є багато суперечливих норм, які стосуються вкладників збанкрутілих банків, через які вони можуть втратити свої заощадження. Зокрема, пропонується не виплачувати відшкодування за вкладами з Фонду гарантування осіб, якщо перед запровадженням тимчасової адміністрації вклади дробилися між близькими родичами. А також виплачувати вклади у розмірі понад 200 тисяч гривень не грішми, а акціями банку. Віктор Пинзеник (БПП) висловив думку, що конвертація вкладів в акції може бути не обов’язковою, а добровільною. Водночас, на його думку, недопустимо перетворення фонду гарантування вкладів в акціонера банку. Олександр Долженков (Опозиційний блок) стверджував, що уряд пропонує вирішувати проблеми банків за рахунок пересічних громадян, видаючи їм не кошти, а папірці - акції, що фактично повторює ситуацію 1991 року, коли люди втратили всі свої заощадження в Ощадбанку. Лідер Радикальної партії Олег Ляшко запропонував підняти розмір виплат із Фонду гарантування вкладів із 200 тисяч гривень до півмільйона. Зрештою, депутати схвалили обидва законопроекти за основу, доручивши профільному комітету підготувати законопроект до другого читання за скороченою процедурою.
У центрі — Олег Ляшко.
У центрі на передньому плані — Юлія Тимошенко.
