У столичному Будинку офіцерів відбулися збори представників понад 20 політичних та громадських організацій. На них створено Координаційну раду громадського руху «Українці — етнічна нація». Мета — відновлення графи «національність» в державних реєстраційних документах. До громадської ініціативи долучилися: Спілка офіцерів України, Народний рух України, Конгрес українських націоналістів, УНСО, Українська партія, Українське козацтво, ВУТ «Просвіта»... Головою Координаційної ради обрано Героя України, генерал-лейтенанта, заступника голови Спілки офіцерів України Григорія Омельченка.


Координаційна рада підготувала «Звернення до українського народу». У ньому, зокрема, йдеться про те, що за часів перебування України в складі Російської та інших імперій колонізатори намагались знищити нашу національну ідентичність. Від 1991 року Україна незалежна. Проте пострадянська номенклатура, яка залишилась при владі, продовжувала денаціоналізацію. Так, 26 червня 1992-го Верховна Рада України прийняла Постанову «Про затвердження положень про паспорт громадянина України, про свідоцтво про народження...» (№2503-ХІІ), якою, в порушення принципу верховенства права, закріпленого в міжнародних актах ООН, ЮНЕСКО, Ради Європи, вилучила графу «національність» з українського паспорту.


Втім, зберегли у свідоцтві про народження зазначення національності батьків дитини, а у свідоцтві про шлюб —  національність кожного з подружжя. Але ці норми були скасовані 12 вересня 2002 року постановою №1367 Кабінету Міністрів України. А 10 листопада 2010-го КМУ на чолі з М. Азаровим ухвалив Постанову № 1025 «Про затвердження зразків актових записів цивільного стану, описів та зразків бланків...», якою завершив процес денаціоналізації українців, вилучивши графу «національність» з усіх бланків про державну реєстрацію. Цією постановою уряд позбавив 46 млн. громадян України (37 млн. етнічних українців) права вказувати в документах свою національність.


Таким чином, підкреслено в зверненні, здійснено юридичний етноцид титульної нації — українців. Цитата: «Сьогодні, з юридичної точки зору, українська нація і українці за національністю де-юре не існують».
«З часу ліквідації графи «національність» у свідоцтві про народження в Україні народилося понад 11 млн. дітей», ідеться у зверненні, але у їхніх свідоцтвах не вказана національність їх батьків. Отже, усі вони — національні безбатченки? «Україна перетворена на державу, яка є єдиною в Раді Європи і у світі, громадяни якої позбавлені права мати запис про свою національність в державних реєстраційних документах».


Власне, для того й створено Координаційну раду руху «Українці — етнічна нація», зазначено далі у зверненні, щоб повернути нашим громадянам права на добровільний запис своєї національної ідентичності в державних реєстраційних документах, що надасть змогу «всім, без винятку, представникам національних меншин, які проживають в Україні, реальне юридичне право ... задовольняти їхні культурні та освітні потреби, закріплені в Конституції України».


Автори звернення посилаються на Декларацію Генеральної Асамблеї ООН від 1960 року «Про надання незалежності колоніальним країнам і народам» (№ 1514-ХV), яка визнає право корінного народу на створення національної держави. Національною є така держава, де корінний народ (етнос) становить не менше 67% населення. Українці — це 78% населення країни. Але досі Верховна Рада законодавчо не закріпила статус українців як корінного народу України.


Відтак Координаційна рада руху «Українці — етнічна нація» вважає за необхідне законодавчо вирішити питання про повернення УКРАЇНСЬКОМУ НАРОДУ його національного коріння. І просить Президента, Верховну Раду, Кабінет Міністрів України, зокрема, про таке:


— подати до ООН заяву про приєднання України до Декларації ООН «Про права корінних народів» та ратифікувати її, щоб вона відповідно до ст. 9 Конституції України стала частиною нашого законодавства;


— закріпити в Конституції України положення про те, що українці є корінною (титульною) нацією, а Україна — національною державою;


— повернути етнічним українцям та національним меншинам України право мати запис про національність у реєстраційних державних документах;


— зобов’язати державні органи реєстрації актів цивільного стану України внести запис «національність» у паспорт, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, у яких відсутній запис про національність, або видати відповідний вкладиш до цих документів.


Вл. інф.