Вінницький міський суд повернув обвинувальний акт прокурору у справі за фактом шахрайства проти відомої організації волонтерів «Народний тил». Рішення суду оскаржила прокуратура Вінницької області.

Злочин проти волонтерів розслідували вінницькі правоохоронці. Вони зібрали незаперечні докази вини підозрюваного. На суд прибули всі учасники процесу. Доставили також того, хто «розвів» волонтерів на кругленьку суму. Підозрюваний відбуває нині вже сьоме покарання. Але суддя вирішив повернути прокурору обвинувальний вирок.


— Суддя розчарував своїми діями, — розповів кореспонденту «Голосу України» керівник волонтерської організації «Народний тил» Георгій Тука, який звернувся із заявою про шахрайство. — Засідання тривало лічені хвилини. Я проїхав 260 кілометрів з Києва до Вінниці тільки для того, щоб почути: суддя повертає матеріали розслідування прокуратурі, бо вважає, що справу мають розглядати не у Вінниці, а в Житомирі. Чому? Бо там перебуває підозрюваний. Він відбуває покарання в Коростенській колонії.


У прокуратури інша думка, ніж у судді: прокурор пояснив, що злочин скоєно на території Вінниці, тому його розслідували місцеві правоохоронці, відповідно у Вінниці має відбуватися суд.


Коментар


Прокурор Вінницької області В’ячеслав Соколовий:


— Вінницький міський суд повернув обвинувальний акт прокурору, оскільки, на думку судді, в ньому не конкретизовано обвинувачення в частині місця скоєння злочину. Прокуратура області не погодилася з таким рішенням і оскаржила його в апеляційному суді. Аргументи на користь того, що справа підсудна Вінницькому міському суду, викладені в обвинувальному акті. Встановлено і доведено, що місцем скоєння злочину є саме місто Вінниця.


Як попалися волонтери на гачок шахрая?

 Нема грошей заправити БТР


За словами Георгія Туки, в один з вихідних минулої осені на його мобільний зателефонувала незнайома жінка. Розповіла, що в їхньому селі на Дніпропетровщині стоїть БТР. Коли вона підійшла до солдатів, ті сказали, що зупинилися, бо в баку сухо, закінчилося пальне. Нарікали, що телефонували у військкомат, але там не відповідають, бо вихідний. Мовчить штабний телефон. За словами жінки, вона попросила номер мобільного у старшого над бійцями і обіцяла з дому додзвонитися до когось з волонтерів. В Інтернеті знайшла контакти організації «Народний тил». Дуже просила пана Георгія записати номер бійців з БТРа і допомогти їм.
— За вказаним номером відповів чоловік, який пояснив, що їхній екіпаж — з батальйону «Дніпро-1», — продовжує Георгій Тука. — Назвався заступником командира батальйону з матеріального забезпечення. Скаржився на поганий зв’язок зі штабом. Поки він розповідав, я зайшов на сторінку батальйону в Інтернеті і переконався, що справді є таке прізвище. Зазвичай наша організація не допомагає грішми, ми закуповуємо те, чого потребують бійці, але ж тут нестандартна ситуація. Словом, уже через 15 хвилин я переказав на зазначений номер картки ПриватБанку вісім тисяч гривень. Це був не останній переказ. Півтора місяці волонтери надавали грошову допомогу на картку так званого заступника комбата. Тільки випадок допоміг вивести шахрая на чисту воду.


Чию техніку заправляєш, Георгію?


— Не раз виникало бажання зателефонувати Юрію Березі, — каже співрозмовник. — Хотів запитати, як це так, що його техніку заправляють волонтери, а Коломойський тільки нахваляється, що він це робить. Обставини або брак часу завадили зробити телефонний дзвінок.


Пан Тука стверджує, що саме на придбання пального найчастіше просив грошей той, хто назвався заступником комбата. Втім, бували прохання й іншого плану. То скаржився, що дружина залишилася дома з дитиною без грошей, бо йому заборгували зарплату, а жінка у декреті, отож, нічого не заробляє. Інколи просив поповнити рахунок на телефон. Бувало, прохання надсилав у формі смс. Почувався якщо не другом, то добрим знайомим. Деколи починав з того, що розповідав, у якій халепі довелося побувати, дивом залишився живий.


— Я ніколи не афішував допомогу «Народного тилу» у соцмережах, не звітував про це, як робить дехто, але якось щось підштовхнуло мене написати пост, — каже Георгій Тука. — Саме у той день, крім іншої допомоги, було зроблено черговий грошовий переказ.


Яким же було здивування пана Георгія, коли невдовзі йому зателефонував комбат Юрій Береза і запитав: «Георгію, хотілося б знати, кому це ти допомагаєш з наших? У нас нема проблем з пальним. Коломойський заправляє справно». У відповідь Тука назвав прізвище заступника комбата. Береза сказав, що той поруч з ним, передав йому слухавку.


— Коли я почув голос, зрозумів, що мене пошили в дурні, — не приховує розчарування волонтер. — Ще більше закипіла злість, коли згодом дізнався, що гроші, які збирали для АТО, виманив «зек».


Як встановили правоохоронці, кошти у «Народного тилу» видурював засуджений 28-річний Віталій П. Робив це за простою схемою. У Вінниці його знайомий оформив банківську картку. Її номер шахрай називав волонтерам. Зняті гроші вінничанин передавав тим, кому казав засуджений, найчастіше — його батькам. Долучав до справи декого із знайомих, які також телефонували волонтерам. Загалом документально підтверджено переказаних волонтерами 66 тисяч гривень. Встановити особу шахрая і його спільників допомогли працівники служби безпеки ПриватБанку, а слідчі обласного управління міліції, які розслідували справу, підтвердили факт шахрайства.
— Зрозуміло, що повернути втрачені кошти не вдасться, — каже Георгій Тука. — Хочеться звернути увагу волонтерів на те, щоб обов’язково перевіряли, кому надходять кошти. Найкраще не давати готівкою, самим купувати замовлені речі.


Вінницька область

 

Підтримку у Вінниці Георгій Тука знайшов в офісі всеукраїнської ГО учасників бойових дій та волонтерів АТО — ліворуч керівник організації Анатолій Сливінський, праворуч — Георгій Тука.


Фото автора.