Економіці країни вже важко жити без зовнішніх запозичень. Якщо не сказати — практично неможливо. Тому вітчизняний уряд гарячково продовжує вишукувати закордонних кредиторів.

Держав, які не лише на словах вірять в Україну, стає дедалі менше, але, дякувати Богу, такі ще є. Але гроші даються під державні гарантії і з великими застереженнями. Адже за кордоном наголошують: головним ворогом для економіки нашої країни більше залишається навіть не протистояння на Донбасі, а корупційна складова. Побороти цього ворога номер один часто не здатні ні правоохоронці, ні урядовці. Яскравий приклад: співпраця з Японією.
Минулого тижня міністр фінансів Наталія Яресько повідомила у Фейсбуку, що вони «разом із паном Ічікавою, віце-президентом Агентства міжнародного співробітництва Японії (JІCA), підписали кредитну угоду для «Проекту модернізації Бортницької станції аерації» на 108,193 млрд. єн (майже 870 млн. доларів за поточним курсом чи майже 1,1 млрд. дол. за курсом на дату оголошення про надання кредиту). Цей проект поліпшить життя близько 3 млн. громадян України. З японським фінансуванням, технологіями і обладнанням ми відновимо і модернізуємо застарілі споруди станції і розбудуємо нові системи аерації. Виконання цього проекту допоможе нам протистояти екологічним викликам і підвищить енергоефективність».
Як пише Наталія Яресько, ця угода є лише частиною фінансової підтримки України з боку Японії на загальну суму 1,5 млрд. дол. Водночас «Голос України» кілька разів писав про дивну ситуацію з приватизацією діючого підземного колектора Бортницької станції аерації, який розташовано у Бориспільському районі Київської області. Про те, що прямісінько на гігантських каналізаційних трубах БСА нарізаються ділянки, які виставляються на продаж під будівництво, а це може призвести до непередбачуваних аварійних наслідків. Зокрема, йдеться про наділи з кадастровими номерами 3220882600:04:002:1535, 3220882600:04:002:1536, 3220882600:04:002:1571. Перша публікація з цього приводу з’явилася на сторінках газети ще у грудні минулого року. Наше видання неодноразово зверталося з листами і до вищих керівників Міністерства внутрішніх справ, Генпрокуратури, прокуратури Київської області та Бориспільської міжрайонної, СБУ, уряду, Київської обладміністрації, Бориспільської райдержадміністрації. Але всупереч здоровому глузду вищезгадані наділи і надалі продаються разом з колектором, яким скидаються у Дніпро стоки з Києва та околиць. Більше того, після наших публікацій ці ділянки разом з діючим колектором минулого тижня у Публічній кадастровій карті державну форму власності змінили на... приватну. З цим здобутком залишається тільки привітати новоявлених впливових власників каналізації і висловити співчуття нашій країні, всім законослухняним громадянам України, які обстоювали незалежність на майданах.
З інших економічних новин минулого тижня. І знову про позички. Україна спрямувала Комітету кредиторів оновлену пропозицію щодо реструктуризації вже позиченого. Ми пропонуємо значне зменшення суми боргу, подовження терміну погашення та зміну відсоткової ставки. Міністерство фінансів закликає комітет негайно сісти за стіл переговорів та дійти згоди. Якщо, наголошують у Мінфіні, порозуміння не буде досягнуто протягом наступних кількох тижнів, доведеться використовувати всі наявні механізми для посилення нашої фінансової спроможності. Напевне, у цьому випадку йдеться про можливість уряду самотужки від виплати деяких запозичень відмовитися (хоча краще підходить слово «відтермінувати»). Нагадаємо, зокрема три мільярди доларів, які бралися за часів Януковича, Україна завинила Росії.
А поки що наша країна продовжує обслуговувати всі свої боргові зобов’язання. На початку нинішнього тижня, як повідомляють у Мінфіні, здійснено заплановану виплату за російськими єврооблігаціями на суму 75 мільйонів доларів.
Утім, Міжнародний валютний фонд готовий виділити Україні другий кредитний транш в обсязі 1,7 млрд. дол. незалежно від результатів переговорів з приватними кредиторами про реструктуризацію частини боргу. Про це йдеться в заяві директора-розпорядника МВФ Крістін Лаґард. Від себе варто додати: якщо відкинути лірику про довіру закордону до України, наша держава навряд чи зможе обслуговувати астрономічні суми позичок минулих років. Дефолт тоді неминучий. Але, окрім матеріального, є і моральний бік справи. Якщо програма допомоги Міжнародного валютного фонду Україні зазнає фіаско, то вийде, що і політика підтримки з боку самого МВФ є неефективною. У фонді не поспішають визнавати прорахунки. Тому ці кредити, схоже, нам поки що даватимуть.
Наостанок — вісті з полів. Минулого тижня міністр агрополітики Олексій Павленко повідомив про завершення посівної. А в Україні тим часом розпочалися жнива: на Одещині та Херсонщині обкошували поля озимого ячменю.

Підсумовувала Галина КВІТКА.