«Сподіваюся, що разом із Президентом та фракціями, які сформували конституційну більшість у Верховній Раді, ми завершимо судову реформу і дамо змогу суддям бути незалежними», — на цьому під час учорашнього засідання колегії Міністерства юстиції наголосив прем’єр Арсеній Яценюк. При цьому глава уряду висловив переконання, що незалежність судової системи має бути підтверджена належним фінансуванням.
«Це означає, що суддя отримує не три тисячі гривень, бо за три тисячі гривень він буде так і судити. Це означає, що суддя має відповідні гарантії, що процесуальне законодавство не дає можливості подвійних тлумачень, а інколи і потрійних», — сказав він і додав, що, водночас, це також означає, що «суддя в разі винесення неправосудного рішення іде в тюрму».
Нагадавши, що Президент уже затвердив Стратегію судової реформи, прем’єр висловився за те, щоб вона йшла нога в ногу з реформою прокуратури та Міністерства внутрішніх справ. Уряд, відповідно, уже вніс до парламенту пакет із п’яти законо-
проектів щодо комплексної реформи системи правоохоронних органів, зокрема створення Національної поліції.
Також глава уряду переконаний, що Національне антикорупційне бюро та Національне агентство із запобігання корупції будуть цілковито незалежними органами, які проявлять себе в боротьбі з корупцією на всіх щаблях української влади. «Будь-які спроби приватизації чи то Національного антикорупційного бюро, чи то Національного агенттства із запобігання корупції приречені на поразку», — зазначив він.
Під час колегії прем’єр доручив залучити до подачі позовів до Росії щодо компенсації збитків від анексії Криму та агресії на Донбасі найкращих адвокатів. «Прошу Міністерство юстиції залучити всіх, кого можна, міжнародне співтовариство, найкращих адвокатів світу, щоб протягом короткого часу подати максимальну кількість позовів: Росія повинна понести покарання, як геополітичне, так і економічне», — сказав він.
Перший заступник міністра юстиції Наталія Севостьянова поінформувала, що на сьогодні по вже поданих трьох позовах Україна чекає офіційної позиції Російської Федерації. «Ці справи стосуються як Автономної Республіки Крим, так подій під час антитерористичної операції. Одним із аспектів цих справ є те, що в них ми згадуємо майно чотирьох тисяч державних підприємств, яке ми втратили у зв’язку з тимчасовою окупацією Криму. За попередніми оцінками, сума цих втрат сягає одного трильйона доларів, але в подальшому вона уточнюватиметься», — сказала Н. Севостьянова.
Міністр юстиції Павло Петренко, оцінюючи під час колегії оприлюднений у п’ятницю фінальний висновок Венеціанської комісії на Закон «Про очищення влади», зазначив, що особи, які неодноразово заявляли про його невідповідність міжнародним стандартам, зазнали поразки. «Ці спекуляції зазвичай розводили особи, які належали до найближчого оточення колишнього Президента Януковича та які прагнули повернутися до виконавчої влади, щоб здійснити реванш», — сказав він та підкреслив, що основний висновок Венеціанської комісії полягає в тому, що український закон про очищення влади повністю відповідає міжнародним стандартам.
Друге положення висновку полягає в тому, що Україна, посилаючись на відповідні резолюції Ради Європи, має право звільняти найвищих посадових осіб, які були призначені колишнім Президентом Януковичем як таких, що належали до певного угруповання, метою якого була узурпація влади та знищення демократії в країні. «Венеціанська комісія надала українському уряду право проводити дискваліфікацію тих державних службовців, які були призначені Януковичем унаслідок незаконних змін до Конституції», — повідомив міністр та додав, що іще одним важливим висновком є визнання правомірності включення до переліку осіб, які можуть бути люстровані, причетних до спроб узурпації влади суддів Конституційного Суду.
Запевнивши, що уряд врахує висновки Венеціанської комісії, П. Петренко нагадав, що до парламенту вже передано законопроект, який передбачає створення незалежного органу, що опікуватиметься люстрацією, та що очищення судової гілки влади проводитиме Вища рада юстиції, як це передбачено Конституцією.
Водночас міністр зауважив, що останнім часом спостерігався деякий спротив люстраційним процесам. «Ми провели аналіз люстраційної перевірки і виявили певні органи з дуже сумною статистикою. Зокрема, це стосується Державної фіскальної служби, яка під приводом реорганізації податкової служби намагається приховати інформацію про осіб, що підпадають під закон про очищення влади. Державна архітектурно-будівельна інспекція взагалі не надала жодної інформації про проведення перевірок, є проблеми у правоохоронних органах, Службі безпеки, органах прокуратури»,— поінформував міністр та висловив переконання, що тепер, після висновку Венеціанської комісії на закон про очищення влади, цей процес буде завершено.
