«Ми — та сила, яка зробить громади заможними і самодостатніми!»

20 червня 2015 року Партія місцевого самоврядування обрала керівника ради. Ним став доктор наук з питань державного управління, професор кафедри Академії муніципального управління Олександр Кондрашов. Про те, які програмні принципи обстоюватиме партія під час майбутніх виборів до місцевих органів влади і яку модель адміністративно-територіального устрою закладено в партійній ідеології, Олександр Кондрашов розповів «Голосу України» в інтерв’ю.
— Олександре Миколайовичу, ви відомі як науковець, автор монографій про місцеве самоврядування. Маєте багаторічний досвід керівної роботи в Державній фіскальній службі України. Чому ви вирішили йти в політику і чим зацікавила Партія місцевого самоврядування?
— Я завжди був послідовним прихильником побудови в Україні європейської моделі демократії, яка дала б змогу вивести нашу країну до розряду економічно розвиненої, соціально орієнтованої й правової держави, інтегрованої до світової системи загальнолюдських цінностей на умовах рівноправного партнерства. І завжди був переконаний у тому, що фундамент такої держави мають закласти економічно сильні регіони, незалежні від тотального диктату центральної влади органи місцевого самоврядування.
Протягом багатьох років мною детально вивчені різні моделі адміністративно-територіального устрою, принципи взаємовідносин органів місцевого самоврядування з центральною владою провідних європейських держав. Підсумки своїх наукових досліджень детально виклав у монографії «Шляхи формування та розвитку самодостатніх суб’єктів муніципального руху: європейські виміри та орієнтири» (2013 рік). Головний висновок полягає в тому, що фактично в усіх розвинених країнах принцип демократії як спосіб здійснення політичної влади реалізується винятково через систему місцевого самоврядування.
Ознайомившись із попередніми напрацюваннями щодо підготовки змін до Основного Закону, я дійшов висновку, що без появи у великій політиці потужної команди фахівців, що мають досвід роботи на місцях і абсолютно інший менталітет у розумінні таких слів, як «державник» і «державність», на Україну очікують нелегкі випробування.
Країні потрібне перезавантаження — і політичне, і, повторюся, ментальне. У зв’язку з цим мені стали дуже близькими програмні цілі та ідеологічні принципи досить молодої, але перспективної та популярної у численних регіонах України Партії місцевого самоврядування.
Після проведених консультацій я без вагань прийняв запрошення очолити раду цієї партії.
— Які саме завдання переслідує Партія місцевого самоврядування та що пропонуватиме виборцям на майбутніх перегонах?
— Почну з того, що Партія місцевого самоврядування не є політичною силою лідерського типу. І це дуже важливо! Люди втомилися від невиконаних обіцянок партійних кумирів. Понад те, деяким персоналіям, які купили місця в партійних списках, до цих обіцянок байдуже. До того, ж які зміни здатна провести партія, структура якої передбачає жорсткий диктат щодо діяльності місцевих осередків з боку центрального апарату та партійного лідера?
Партія місцевого самоврядування — єдина в Україні політична сила, яка об’єднує однодумців на умовах рівноправності. Ці люди мають великий практичний досвід роботи в державних і місцевих органах влади, сферах оподаткування та фінансів, медицині, освіті, транспортній інфраструктурі, житлово-комунальному господарстві, соціальному секторі тощо. Кожного з них знають люди. І кожен з них знає, які актуальні проблеми необхідно розв’язувати на місцях насамперед. У цьому плані центральний апарат партії надає регіональним осередкам повну свободу дій. Жодного стандартного підходу до розв’язання проблем регіонів! Єдине правило — консолідована робота на досягнення і реалізацію спільних ідеологічних завдань. А саме — побудова такої територіально-адміністративної системи, за якої головну функцію здійснюватиме місцеве самоврядування.
Усіх нас об’єднує прагнення провести ефективну і життєздатну реформу децентралізації, зробити регіони заможними та самодостатніми. Під цим ми розуміємо кілька принципових речей: закріплення в Конституції статусу органів місцевого самоврядування як основи формування державної політики; створення двопалатного парламенту з наділенням палати регіональних представників правом ветувати закони, ухвалені палатою партійних представників; ліквідацію інституту обласних, районних та міських державних адміністрацій; створення виконкомів місцевих рад і наділення їх широкими повноваженнями щодо самостійної адміністративно-господарської та фінансової діяльності.
Ми говоримо про те, що центральна влада не повинна впливати через голів ОДА на формування місцевих бюджетів, а тим паче — розпоряджатися фінансами. У місцевих бюджетах мають залишатися половина податку на прибуток підприємств, у повному обсязі надходження від оподаткування фізичних осіб, усі місцеві податки і збори. Ми говоримо про право місцевих громад витрачати зароблені гроші на першочергові потреби, а не чекати подачок з Києва. Тільки тоді регіони отримають потужний поштовх до розвитку. Тільки тоді на місцях почне утворюватися сприятливий інвестиційний клімат. Тільки тоді люди почнуть відчувати себе соціально захищеними.
— Ви говорите про те, що схожа система розподілу податкових надходжень діє на території розвинених країн Європи?
— Саме так! Але чомусь наші політики не хочуть переймати європейський досвід, хоча і декларують свою прихильність європейським цінностям. Ні, вони, звичайно, користуються повним спектром цих цінностей, коли купують у Європі будинки, перевозять за кордон свої сім’ї, вчать своїх дітей. Але коли повертаються в Україну, відразу про них забувають. Чому? Питання риторичне. А ось мої діти, як і більшості громадян, навчаються в Україні. І кожен з нас хоче, щоб вони жили у своїй країні не гірше, ніж діти політиків живуть у Європі.
Саме з цієї причини я й говорю про необхідність реальної, а не уявної децентралізації. І в цій справі не треба винаходити «велосипед». Достатньо взяти на озброєння європейський досвід і перестати лукавити про неможливість адаптації цього досвіду в Україні.
Візьміть Великобританію, Францію, Данію. Понад дві третини усіх державних функцій у цих країнах виконуються на комунальному рівні. При цьому три чверті всіх адміністративних працівників служать саме там.
Ще один приклад — найбагатше місто Німеччини Мюнхен. Місто віддає федерації рівно 50% податку на прибуток. У міському бюджеті в повному обсязі залишаються надходження від податку на землю, місцеві податки і збори. А ось у регіонах України залишається лише 10% від заробленого прибутку підприємств. Скажіть, будь ласка, про який розвиток економіки регіонів можна говорити?
— Що непокоїть вас у пропонованих змінах?
— Ліквідуючи обласні державні адміністрації, пропонують утворити інститут державних урядників, які призначатимуться і звільнятимуться винятково Президентом. У проекті змін законодавства урядник «здійснює нагляд за відповідністю актів місцевого самоврядування Конституції та законам України; координує діяльність територіальних органів виконавчої влади; спрямовує та організовує діяльність територіальних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в умовах надзвичайного або воєнного стану».
При цьому проект передбачає право Президента на достроковий розпуск місцевих рад усіх рівнів (від обласної до селищної) і призначення тимчасових державних урядників.
Вважаю, варто все-таки не так жорстко ставити питання впливу на місцеві органи влади.
— На який результат ви розраховуєте під час осінніх виборів? Можете озвучити свій особистий прогноз?
— Під поняттям «результат» я розглядаю не сухі цифри та відсотки. Партія молода. Під час цієї виборчої кампанії ми зробимо все можливе для того, щоб люди зрозуміли: саме неспроможні політичні кумири довели країну до повної руїни і тотального зубожіння українців. Черговий прихід до влади політиків, що повністю себе дискредитували, лише погіршить ситуацію. Поліпшити життя здатні лише ті лідери громадської думки, які живуть поруч з людьми і працюють на благо свого села, селища, міста, району, області.
Мене обнадіює те, що інтерес до Партії місцевого самоврядування вже виявився досить високим, про що, зокрема, свідчать й останні опитування громадської думки http://kіevvlast.com.ua/. Яким буде остаточний результат, покажуть тільки вибори.

Довідково

Олександр Миколайович Кондрашов — автор трьох наукових монографій («Промисловість в національній інноваційній системі України» (2005 р.), «Промислова політика в Україні: теорія, методологія, практика управління» (2008 р.), «Шляхи формування та розвитку самодостатніх суб’єктів муніципального руху: європейські виміри і орієнтири» (2013 р.). Член спеціалізованої вченої ради, професор кафедри державного управління та місцевого самоврядування Академії муніципального управління, кандидат економічних наук, доктор наук з державного управління, заслужений економіст України. Народився 12 серпня 1974 року. До недавнього часу працював у системі Державної фіскальної служби України. Одружений. Батько трьох дітей.